/ Фото: Сьогодні
Інфляція в Україні ніяк не хоче відповідати прогнозам фінансистів. Незважаючи на те, що, за даними Держкомстату, споживчі ціни останнім часом місяць від місяця знижуються, до серпня річна інфляція все ще трималася на рівні 9,1%. Тоді як, згідно з траєкторією, окресленою НБУ, вона повинна була знизитися до такого рівня до липня, а до кінця третього кварталу (до жовтня) опуститися вже до 7,7%.
Мало того, в липні, коли ціни зазвичай знижуються, інфляція несподівано пішла в зростання і за підсумками місяця зросла на 0,1%. Якими будуть підсумки серпня, поки говорити рано. Але через поганий врожай за цілою низкою сільгосптоварів ціни на продукти харчування продовжують зростати. А їжа вносить істотний внесок до індексу споживчих цін, за яким і судять про інфляцію.
Нагадаємо, до кінця 2019 року Нацбанк поставив за мету знизити інфляцію до 6,3%. Водночас в держбюджеті закладено річний показник інфляції 7,4%.
Що завадило інфляції знизитися
У липні найбільше відсотків інфляції додали продукти харчування. Якщо в червні річний індекс споживчих цін (інфляція) у цій групі товарів становив 108,8%, то в липні піднявся до 110,3%. Зокрема, відразу на 13% подорожчали фрукти, на 3,4% – молокопродукти і яйця, на 1% – цукор і т.д. Річна інфляція в групі овочів за підсумками липня хоч і показала зниження на 1,7%, але все одно залишається високою – 130,7%.
Коментуючи занадто високий рівень інфляції, порівняно зі своїми прогнозами, в Нацбанку заявили, що відхилення обумовлено вищим, ніж очікувалося, зростанням цін на окремі сирі продукти. Тобто на продукти нового врожаю. Що, в свою чергу, пояснили несприятливими погодними умовами.
"Через несприятливі погодні умови стрімкіше дорожчали огірки, помідори, кабачки, баклажани. Також знижувалися темпи падіння цін на яблука. Високий зовнішній попит і скорочення поголів'я худоби зумовили прискорення зростання цін на всі види сирого м'яса і молоко. Сповільнилося здешевлення яєць. Крім того, очікування гіршого врожаю цукрових буряків в Україні та підвищення світових цін зумовили подорожчання цукру", – йдеться в коментарі НБУ.
Зростання цін прискориться?
На жаль, прогноз рівня інфляції на найближче майбутнє залишається несприятливим. За інформацією від "Інфляційного барометра", в серпні істотно подорожчало борошно. А значить, незабаром можна чекати підвищення цін на борошняні продукти. Зокрема, пшеничний хліб в супермаркетах за останній місяць вже додав в ціні близько 25%.
Восени ціни на багато груп товарів і послуг, які входять до індексу споживчих цін, традиційно зростають. Зокрема, в опалювальний сезон можуть додати кілька відсотків до інфляції комунальні послуги, хоча в теплу пору року інфляція в цій групі знизилася з 112,3% у травні до 107,3% в липні.
Ніяк не знижується інфляція і щодо інших видів послуг. Так, навіть прискорилося зростання цін на послуги ресторанів і кафе, мобільного зв'язку, закладів відпочинку і культури. Інфляція в сфері послуг залишається однією з найвищих в споживчому кошику (13,8% за рік). "Уповільнення подорожчання послуг стримується стійким споживчим попитом і порівняно високими темпами підвищення заробітних плат", – пояснюють в НБУ.
Крім того, восени може початися сезонна девальвація гривні. Це також зазвичай призводить до зростання цін на імпортні товари і позначається на загальному рівні інфляції.
Раніше новини "Сьогодні" писали про те, що експерти прогнозують на осінь прискорення інфляції. Либонь, досягти цілей, заявлених Нацбанком, цього року не вийде.
"Прогноз НБУ нереалістичний, ми таких цифр не побачимо. 7,4%, закладені до бюджету, – це реалістичніший прогноз. Хоча в травні я, скоріше, назвав би нереалістичною і цю цифру, але потім у нас була дефляція, і тепер, я думаю, цілком реально досягти 7,4% на кінець року. За 7 місяців цього року інфляція становила всього 3%. Навіть при тому, що долар зростатиме, за 5 місяців, що залишилися, додасться не більше 4%", – вважає голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.
Економічний експерт-аналітик Борис Кушнірук також вважає, що реальна інфляція буде вище прогнозу Нацбанку. І при існуючій структурі української економіки тільки монетарними методами регулювати її не вийде.
"Я дуже скептично ставлюся до заяв НБУ, що вони можуть забезпечувати цільові показники інфляції. Структура нашої економіки, її сировинна частина, а також рівень доходів населення і той факт, що більша частина витрат пов'язана саме з продуктами харчування, сезонність цін – все це не дає можливості проводити політику інфляційного таргетування. Хіба що базову інфляцію, яка не враховує ціни на сировинні товари. Скажімо, сьогодні говорять про поганий врожай картоплі. Відповідно, можна очікувати, що ціни на картоплю зростуть. Яким чином Нацбанк може домогтися своїх цілей в цьому випадку? Тобто існують чинники, які взагалі не залежать від дій НБУ", – говорить Борис Кушнірук.
Чи НБУ знову підвищуватиме облікову ставку?
Сьогодні в Україні облікова ставка і так надмірно висока. Наприклад, в США облікова ставка становить зараз 2,75%, в Німеччині – взагалі 0%. У сусідній Польщі, на яку ми традиційно орієнтуємося, – 1,5%. В Україні ж облікова ставка нещодавно була знижена до 17%.
В умовах відсутності кредитів МВФ і інвестицій така висока ставка НБУ забезпечує приплив грошей до країни від покупців ОВДП, що підтримує курс гривні. Однак при цьому така ставка не дозволяє в достатній мірі розвиватися бізнесу та економіці, оскільки безпосередньо впливає на ставки за кредитами.
У Нацбанку діють, виходячи з поставлених завдань. Конституція України визначає основною функцією Нацбанку не розвиток економіки, а забезпечення стабільності національної грошової одиниці, а показником гривневої стабільності вважається стабільність цінова. Мало того, в законі про НБУ записано, що Нацбанк повинен сприяти економічному зростанню, але тільки якщо це не суперечить його основному завданню – утримувати гривню і ціни.
Тому в НБУ вважають своїм основним завданням просто приборкати інфляцію. А облікова ставка є основним інструментом монетарної політики.
Проте, як заявив нещодавно голова Нацбанку Яків Смолій, зараз про підвищення облікової ставки не йдеться.
Експерти впевнені, що підвищувати облікову ставку сьогодні просто не можна. Мало того, її потрібно істотно знижувати.
"Нам потрібно не просто знизити облікову ставку, але і збільшити кредитування. Все, що можна зробити зараз для зростання економіки і бізнесу, – тільки доступні кредити. Все інше вже просто не працює. Звичайно, подальше зниження облікової ставки призведе до того, що інфляція ще трохи збільшиться. Проте ми бачимо, що вона вже контрольована. Подальший такий контроль фактично гальмуватиме економічне зростання. І ми бачимо, що прихильників підвищення ставки вже просто немає", – говорить Олексій Дорошенко.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали про те, що західні аналітики визнали українську гривню найефективнішою валютою 2019 року.