В Україні сильно подорожчали овочі та фрукти. Фото: AFP
Продукти харчування в Україні за рік подорожчали в середньому 50,21%. Серед них найбільше зросли ціни на вітчизняну продукцію: гречку (+109%), борошно (+124%), морква (+118%) та яблука (+163%). При цьому імпортовані, а тому найбільш залежні від курсових коливань апельсини додали в ціні лише 16%, а банани – 57%, пише "Новое Время".
Таку парадоксальну ситуацію представники роздрібних мереж пояснюють, ніби мова йде про імпорт, – девальвацією гривні. За словами Ігоря Ланди, генерального директора мережі Novus, в будь-якому вітчизняному товарі є кілька складових: комунальні, транспортні витрати і валютна складова.
"Я впевнений, що добре насіння моркви наші виробники закуповують за валюту десь в Голландії чи Іспанії", – говорить він.
А підсумкове подорожчання цього коренеплоду, за словами Ланди, пояснюється тим, що він зберігається в холодильниках, що працюють на зрослу в ціні електроенергію. Крім того, він зазначає, що багато учасників ринку – як мережі, так і сільгоспвиробники – взяли кредити у валюті.
Мартін Шумахер, генеральний директор української дочки міжнародної мережі Metro, називає ще одну причину зростання цін на вітчизняні продукти – відкритість української економіки. Навіть якщо якийсь продукт, наприклад кукурудза, виробляється всередині країни, його ціна все одно прив'язана до світової.
"Якщо я запропоную постачальнику занадто низьку ціну, він віддасть перевагу поставити її за кордон за більш вигідною ціною", – говорить Шумахер.
А подорожчання імпортних товарів, за його словами, призводить до подорожчання своїх продуктів: українці шукають дешеві вітчизняні аналоги, попит на них зростає, штовхаючи ціни вгору.
Чималу роль у подорожчанні зіграли і панічні настрої споживачів. За спостереженнями головного економіста Dragon Capital Олени Бєлан, хвилю зростання цін породив ажіотажних попит кінця зими 2015-го. Тоді люди, налякані стрибком долара, кинулися скуповувати все за "старими" цінами.
"До паніки багато ціни піднімали поступово. Але в цей момент вони скористалися нагодою для того, щоб компенсувати зростання витрат", – пояснює економіст.
Втім, Ланда запевняє, що роздрібні торговці просто слідували підвищенню цін постачальників. "Вина роздробу тут – нуль. Ціни підвищує виробник на вході. Роздріб зберігає свій відсоток, який з'їдається підвищенням витрат на комунальні витрати, підвищення зарплат і валютну складову", – говорить він.
При цьому Ланда уточнює, що споживачі постраждали ще не так сильно, як могли б: адже держава обмежує торговельну націнку на 2,5 тис. так званих соціальних товарів – хліб, макарони, крупи, варена ковбаса – на рівні 10-15%. У звичайних же випадках націнка становить 25-30%.
Розібратися в тому, хто винен у березневому ціновому загостренні, взявся Антимонопольний комітет. На початку квітня він звинуватив 12 найбільших роздрібних мереж і дослідницьку компанію Nielsen в антиконкурентних діях, які спричинили зростання цін. Комітет виписав порушникам штраф на загальну суму 203,6 млн грн. Мережі категорично не згодні з цим рішенням. І мають намір домагатися скасування штрафу через суд.
Поки українська влада запустять механізм глобальних економічних змін, Україна ще зіткнеться з ціновими кризами, впевнені експерти. Як пояснює Бєлан, виробники ще не повністю переклали свої витрати на кінцевого споживача.