/ Фото: Сьогодні
Перший проєкт державного бюджету України на 2021 рік, поданий Кабміном до Верховної Ради, викликав багато запитань, невдоволень і побажань. В результаті його відправили на доопрацювання. Одна з основних претензій до документа – збільшені витрати на владу із зростанням дефіциту і скорочення витрат на інші, соціально значущі сфери. Сайт "Сьогодні" з'ясував, як 2021 року передбачалося фінансувати вищі органи влади.
Не доводиться дивуватися тому, що в кризовий рік – а наступного року навіть оптимісти не прогнозують повернення до докризових показників економіки – бюджет вийшов дефіцитний. При передбачуваних доходах в розмірі 1 трлн 71 млрд грн видатки держбюджету України заплановані на рівні 1 трлн 331 млрд грн. 260 млрд грн дефіциту (або близько 9 млрд дол.) планується покрити за допомогою запозичень. Зрозуміло, що при такій ситуації може йтися тільки про фінансування першочергових потреб в різних галузях. При цьому витрати на багато органів влади збільшилися. Чому?
Першим рядком у видатковій частині бюджету традиційно значиться Верховна Рада. 2021 року на парламент планувалося витратити 2 млрд 288 млн гривень – це на 244 млн, або майже на 12% більше, ніж нинішнього року. При цьому, зазначимо, в цілому видаткова частина держбюджету зросла лише на 4,86% (нинішнього року план за видатками становить 1,269 трлн грн).
Половина витрат Верховної Ради – це витрати "на здійснення законотворчої діяльності". І левова частка цих витрат – оплата праці народних депутатів і співробітників ВР, відрядження, платежі за трудовими договорами і т.д.
Зарплати народних депутатів і їх помічників, як і зарплати держслужбовців, прив'язані до прожиткового мінімуму для працездатних осіб і зростають разом з ним. Згідно з проєктом держбюджету, на початок 2021 року прожитковий мінімум підвищиться до 2200 грн. За рік збільшення становило близько 4,7%. Відповідно, на стільки зростуть і зарплати парламентаріїв. Так, посадовий оклад депутата – члена комітету ВР замість 21 020 грн становитиме 22 000 грн (10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня), оклад голови або заступника голови комітету, підкомітету, фракції підніметься з 21 650 до 22 660 грн (10,3 прожиткового мінімуму) і т.д.
Але, крім окладів, депутати отримують різні надбавки і премії, розмір яких також вираховують від окладу депутата або прожиткового мінімуму. І регулюються ці виплати вже не законами, а внутрішніми документами.
Самі вони поки точно не знають, які витрати зажадали збільшення витрат ВР на 12%. Представник "Слуги народу" Роман Грищук нагадав, що на зарплатах депутатів планується навіть заощадити.
"Точно буде зменшена частина з виплат. Тому що ми ухвалили закон, яким депутатські виплати йдуть тільки тим депутатам, які відвідували засідання і голосували на них. Якщо депутат прогулював, він не отримує виплати. І це буде дуже суттєва економія протягом року. Можливо, ці гроші і не відняті з проєкту бюджету, але в такому випадку вони залишаться невитраченими", – сказав Роман Грищук.
Друга істотна стаття витрат Верховної Ради – матеріальне забезпечення. Витрати на ці цілі в проєкті держбюджету також зросли, причому навіть більше – на 12,6%.
Витрати на Секретаріат Кабінету міністрів наступного року також планувалося підняти, причому відразу на 13,3% – з 979 млн до 1,1 млрд грн. У тому числі на зарплати і матеріально-технічне забезпечення Кабміну, не рахуючи міністерств, буде витрачено 888 млн грн (2020-го- 797 млн). Багато міністерств теж отримали надбавку до витрат на утримання чиновників, однак далеко не всі. Наприклад, МВС – плюс 10% (з 586 до 649 млн грн), Міносвіти – плюс 16,7% (з 134,9 до 157,4 млн). А ось витрати на утримання співробітників Міністерства енергетики зменшилися відразу на 26% (з 184 млрд до 135,7), Міністерства соцполітики – на 24% (з 165 млн до 124), Міністерства у справах ветеранів – на 10% (з 121,6 до 109 млн грн).
Державне управління справами наступного року отримало найбільше збільшення в проєкті держбюджету. Якщо нинішнього року "ДУСі" було виділено 2,4 млрд грн, то наступного запропоновано підняти витрати до 3,2 млрд. Це майже на 33% більше. У тому числі витрати "на обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення" діяльності президента і його Офісу піднялися з 912 млн до 1,27 млрд грн, тобто на 39%.
Пояснюючи ситуацію, голова Мінфіну Сергій Марченко пояснив, що за рахунок додаткових фінансів планувалося підняти зарплати працівникам Офісу президента, які, за його словами, отримують менше, ніж співробітники Секретаріату Кабміну і апарату Верховної Ради.
Стосовно судової влади, то загалом витрати на неї навіть трохи скоротилися – на 0,3% (з 15,7 до 15,6 млрд грн). Але окремі суди отримали більше, ніж цьогоріч.
- Верховний Суд – на 4% (було 2,27 млрд – стало 2,36 млрд),
- Конституційний Суд – на 1,24% (було 314 млн – стало 318).
Офісу Генпрокурора пропонується виділити на 26% більше (9,5 млрд замість 7,6). А Вищий антикорупційний суд запропоновано профінансувати на 175% (було 291 млн – буде майже 510 млн).
Трохи підняли також бюджет для Управління держохорони – з 1,58 до 1,65 млрд грн (плюс 5%).
Також в бюджеті з'явився новий рядок – витрати на Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, яке планується створити наступного року. На його функціонування поки передбачено всього 162 млн грн.
А як зростуть зарплати у простих українців, дивіться в сюжеті "Сьогодні":