/ Фото: Getty Images
Проект державного бюджету України на 2020 рік був зареєстрований у Верховній Раді того ж дня, що і бюджет-2019: 15 вересня. Незважаючи на те, що нинішнього року ця дата випала на неділю. Презентуючи документ того ж дня, прем'єр-міністр України Олексій Гончарук сказав, що це "перший-перший" проект, і він ще може істотно видозмінюватися. В тому числі, треба так розуміти, можуть змінитися його базові параметри.
"Після того, як програма діяльності уряду через два тижні буде затверджена, вона, звичайно, буде врахована між першим і другим читаннями. Тому не дивуйтеся, що цей бюджет не враховує переважну більшість тих ідей, з якими виходила команда президента на вибори. Це не було можливим, тому що бюджет може враховувати те, що передбачено чинними законами. Тому треба дочекатися, поки парламент схвалить програму діяльності уряду і схвалить необхідні закони за – ми хочемо в це вірити – вересень і жовтень, які повинні бути нами враховані, коли ми подаватимемо другу ітерацію, вже підготовленішу, з урахуванням зворотного зв'язку парламенту. До 2 листопада ми повинні подати підготовленіший проект бюджету, з урахуванням всього цього і з урахуванням нашого нового прогнозу щодо макроцифр на наступний рік", – сказав Гончарук.
Початковий проект бюджету на 2020 рік склали досить скромний. Порівняно з 2019 роком, він повинен зрости всього на 5%. Передбачається, що обсяг доходів становитиме 1 трлн 79 млрд грн, тоді як 2019-го було заплановано 1 трлн 26 млрд грн. Попередніми роками щорічне зростання бюджету було набагато більшим. Так, 2019-го, порівняно з 2018-м, бюджет був збільшений майже на 12% (з 917 млрд до 1,029 трлн грн). 2018-го, порівняно з 2017-м, "приріст" становив майже 19% (з 771 до 917 млрд грн).
При цьому доходи за загальним фондом бюджету мають зрости всього на 3,7% (з 928 до 962 млрд грн). А ось за спеціальним – майже на 20%, хоча обсяг спецфонду на порядок менше загального фонду (з 97,6 до 116,7 млрд грн). Пояснюючи таке невелике збільшення дохідної частини, Олексій Гончарук сказав, що це пов'язано з обіцяним зменшенням фіскального тиску на бізнес.
"У цьому бюджеті обсяг доходів, тобто фактично обсяг грошей, які держава збирає з товариства, з економіки, ...також зменшуватиметься. Ми прагнемо, щоб держави в економіці ставало менше", – заявив прем'єр.
При цьому він натякнув, що в проекті бюджету, який буде представлений 2 листопада, цей тренд буде помітний "ще яскравіше".
Що таке бездефіцитний бюджет
Граничний дефіцит бюджету і 2019-го, і 2020-го встановлений на рівні 8,8% (90 і 95 млрд грн відповідно). Хоча під час презентації законопроекту прем'єр-міністр Олексій Гончарук сказав, що вже в цьому проекті закладено "зменшення дефіциту державного бюджету".
Втім, пояснюючи, він говорив уже про зменшення державного боргу. Хоча в бюджеті і це не особливо відображено. Так, гранично допустимий обсяг державного боргу до кінця 2020 року встановлено в сумі 2 трлн 127 млрд грн. Це на 67 млрд грн більше, ніж 2019-го. А ось граничний обсяг гарантованого державою боргу вирішено зменшити на 53 млрд – з 388,6 млрд грн 2019 року до 335,6 млрд 2020-го.
Водночас, судячи з проекту бюджету, влада очікує наступного року збільшення розміру допомоги від міжнародних фінансових організацій. Якщо 2019 року планувалося отримати до бюджету 1,8 млрд таких доходів, то 2020-го – понад 3 млрд грн. Зокрема, план з грантових надходжень до бюджету зріс з 20 до 977 млн грн. Однак одночасно збільшений план і з погашення боргових зобов'язань – з 272 до 292 млрд.
"Ми прагнемо на певному етапі вийти в бездефіцитний бюджет, коли наші витрати, тобто те, що ми витрачаємо, дорівнює нашим доходам, тобто тому, що ми заробляємо як держава", – сказав прем'єр. Таким чином, в поняття "бездефіцитний бюджет" новий уряд, схоже, вкладає новий зміст.
Яких податків братимуть менше
Згідно з цим проектом бюджету, податкові надходження мають зрости на 7,5% – з 860,6 до 925,7 млрд грн. У тому числі податок на доходи фізосіб – на 17% (з 106 до 124,6 млрд грн), податок на прибуток підприємств – на 20% (з 95 до 114 млрд грн). А ось план надходжень за використання природних ресурсів трохи знизився – з 58,3 до 58,1 млрд грн. Зокрема, ренти за використання лісових ресурсів має бути зібрано 615 млн грн замість 697, плати за використання води – 972 млн замість 1 млрд грн.
Обсяг внутрішніх податків на товари і послуги також повинен зрости (з 565 до 591 млрд грн). Зокрема, збільшено план з податків на тютюн (з 56,7 до 57 млрд грн), на паливо (з 9,8 до 11,6 млрд), на вітчизняне вино (з 1,2 до 1,5 млрд).
Ймовірно, завдяки реформі митної служби планується збільшити збори за імпорт підакцизних товарів – в цілому з 44,3 до 53,5 млрд грн. Зокрема, за ввезення палива – з 38 до 46 млрд грн, тютюнових виробів – з 970 млн до 1,46 млрд грн, спиртного – з 779 млн до 1,37 млрд грн.
Зате знижений план з податків на вітчизняні лікеро-горілчані вироби (з 6,8 до 5,8 млрд), на український спирт (з 150 до 136 млн), на автомобілі (з 122 до 90 млн).
Також знижений план з неподаткових надходжень – з 155,4 до 141 млрд грн. Зокрема, доходи від володіння державними підприємствами зменшаться з 44,5 до 32,4 млрд грн, план для Нацбанку знижений з 47 до 40 млрд грн.
На 300 млн грн зріс план з адміністративних зборів – до 9,8 млрд грн. Так, плата за надання адмінпослуг повинна принести до бюджету 2 млрд грн (було 1,6 млрд). Зокрема, держреєстрація юридичних осіб та ФОП – 23,6 млн грн (було 14,4 млн). А ось збір за проїзд дорогами перевантажених фур навіть зменшений з 28 до 20 млн грн, хоча наразі у Верховній Раді розглядається законопроект про посилення перевірок "ваговозів".
Знижено план зі збору коштів від продажу землі і нематеріальних активів – з 10 до 7 млн грн. Чи зміниться цей показник після прийняття законопроектів про відкриття ринку землі – стане відомо вже через кілька місяців.
Реалістичнішими виглядають плани з приватизації на 2020 рік. Останніх кілька років до бюджету стабільно закладалася цифра в 17 млрд грн, і вона стабільно виконувалася... всього на кілька відсотків. На наступний рік план знижений до 5 млрд грн. При цьому, нагадаємо, команда влади анонсувала початок масової приватизації вже цього року.
Чи знизяться витрати на держуправління
Незважаючи на заяви прем'єр-міністра про майбутні скорочення витрат на держуправління, в першому проекті держбюджету-2020 така тенденція простежується слабо. Так, на апарат Верховної Ради передбачено навіть на 3 млн більше – 1 млрд 967 млн замість 1 млрд 964 млн грн. На держуправління справами президента сума, втім, зменшена на 30 млн: з 2,166 до 2,135 млрд грн. А ось скорочення витрат на Кабмін становило 55 млн грн – з 1,812 млрд до 1,757 млрд грн.
Проте такі обсяги скорочення витрат здаються мізерними. Можливо, ці цифри також зміняться. Наприклад, зараз у Верховній Раді розглядається законопроект про електронний обіг в органах державної влади. Йшлося про те, що він дозволить економити тільки на папері сотні мільйонів гривень. Наприклад, Верховна Рада витрачає на закупівлю паперу близько 400 млн грн. Кабмін – не набагато менше. А міністр Кабміну Дмитро Дубілет обіцяв наступного року скоротити витрати на папір вдвічі.
Про інші особливості проекту державного бюджету України на 2020 рік сайт "Сьогодні" розповість найближчим часом.