Україна зміцнює позиції країни, яка розвиває зелену і екологічно чисту енергетику – до неї, перш за все, належать сонячні та вітряні електростанції (СЕС і ВЕС). Незабаром запрацюють ще дві вітростанції найбільшого енергохолдингу ДТЕК – Приморська (II черга) і Орловська. Потужність першої – 200 МВт, повністю готова перша черга на 100 МВт (працює 26 вітротурбін), і завершується будівництво другої черги (теж складається з 26 вітряків). Будівництво Орловської вітряної електростанції потужністю 100 МВт в самому розпалі. "Сьогодні" з'ясували, як справи на її будмайданчику, що розкинувся на площі понад 2000 га на узбережжі Азовського моря.
Будівництво
На перший погляд не скажеш, але вітроенергетика вимагає великих трудовитрат і підготовчих робіт, перш ніж на полях з'являються величезні вітряки. Як розповів нам сайт-менеджер Орловської ВЕС Андрій Замула, є кілька найбільш трудомістких етапів будівництва вітряної електростанції.
"Перший – це пальові поля. На місці установлення кожного з 26 вітряних генераторів пробурили і залили бетоном 20-24 палі довжиною від 15 до 24 м в залежності від ґрунту. Наступний етап – заливка залізобетонних фундаментів. Кожен фундамент – це 450-500 куб. м бетону. Все це дозволяє утримувати масу наземної частини вітротурбіни як під час рутинної роботи, так і природних катаклізмів – шквального вітру, бур і буревіїв. На Орловській ВЕС повністю встановлені 10 турбін", – підкреслює Замула.
Крім 26 вітротурбін, Орловська ВЕС включатиме в себе трансформаторну підстанцію і адміністративно-побутовий комплекс – будівля, де працюють диспетчери та інженери-електромеханіки. Все це пов'язане між собою більш ніж 150 кілометрами електричних та оптичних кабелів. Потужність кожної вітротурбіни – 3,8 МВт, що сукупно становить практично 100 МВт.
"Аеропорт" у степу
Важливий момент – вибір вітрогенераторів.
"Великі промислові ВЕС, як правило, комплектуються вітротурбінами з горизонтальним розташуванням ротора. Встановлена одинична потужність сучасної промислової оншорної (наземної) вітроустановки знаходиться в діапазоні 2,5-4,5 МВт. Тенденції ринку – поступове збільшення одиничної потужності вітротурбіни. Якщо в 2012 – 2014 роках на першій вітроелектростанції ДТЕК – Ботієвській ВЕС — ми монтували вітротурбіни потужністю 3,075 МВт, то в 2019 році мінімальна одинична потужність, що вводиться в експлуатацію вітроелектроустановки наших нових вітропарків становить 3,8 МВт" – роз'яснює директор Орловської ВЕС Іван Лях.
"На станції встановлюємо вітротурбіни виробника №1 у світі – данської компанії VESTAS. Вони добре зарекомендували себе на Ботієвській ВЕС в частині економічної ефективності і напрацьованого за 7 років досвіду сервісного обслуговування. Крім того, в ДТЕК створена сервісна служба, яка знає всі особливості вітротурбін VESTAS", – каже Іван Лях.
"Вважаю, що для Орловської ВЕС ми обрали оптимальне фінансове і технічне рішення. Частина обладнання та комплектуючих на об'єкті – українського виробництва. Це трансформатори заводу "Запоріжтрансформатор", які вже встановлені на майданчику, кабель 35 кВ із зшитого поліетилену виробництва українського заводу "Південкабель", модульні будівлі розподільних пристроїв, автоматики захисту", – коментує директор ВЕС.
Будівельні роботи планують завершити у вересні-жовтні, а почати генерацію "зеленої" електроенергії – не пізніше 1 грудня. Буде на станції і своя "родзинка" – адміністративно-побутовий комплекс, спроектований у вигляді авіадиспетчерської вежі аеропорту.
"Ця ідея виникла через моє захоплення авіацією, – зізнався нам Лях. – Коли обговорювався дизайн, я запропонував саме такий варіант, у вигляді авіа-диспетчерської вежі аеропорту. Проектна команда мене в цьому підтримала. Внаслідок адміністративно-побутовий комплекс буде не просто функціональним, а й своєрідною візитною карткою нашої станції".
Принцип роботи: шум як в офісі, але без викидів
Вітрова електростанція – це кілька десятків вітрогенераторів, об'єднаних електричними кабелями в єдину мережу, куди кожна вітроенергоустановка віддає вироблену нею електроенергію. Найбільші ВЕС в світі можуть складатися зі 100 і більше вітротурбін. В Україні масштаби трохи менші, наприклад, перша вітроелектростанція компанії ДТЕК – Ботієвська вітрова електростанція складається з 65 вітротурбін, а друга — Приморська ВЕС, маючи таку ж потужність, складається вже з 52 вітротурбін. Це приклад того, як удосконалюються технології. Між першою і другою ВЕС різниця в 7 років.
Сучасні "вітряки" в основному оснащуються генераторами потужністю 3,8 МВт. Їх встановлюють на баштах висотою 50 метрів і більше, бо на висоті вітер дме набагато сильніше, ніж біля поверхні землі. Вежа встановлена на багатотонному підземному фундаменті, тому споруда здатна витримати навіть ураганні вітри. Енергія вітру обертає лопаті вітротурбіни, закріплені на роторі гондоли, механічна енергія обертання передається на генератор, де перетворюється на електричну. ВЕС мають потужний екологічний ефект - дають чисту енергію без спалювання будь-якого палива. До того ж вітротурбіни не заважають людям і тваринному світу. При роботі вітротурбіни шумлять, але рівень шуму в радіусі 350 метрів становить 35 децибел, це не більше, ніж, припустимо, кондиціонер в офісі. Для порівняння: поїзд, що прибуває на станцію метро, шумить на 90 децибел.
До речі, ДТЕК ВДЕ розвиває і сонячну генерацію, компанія експлуатує найбільшу в Україні СЕС – Нікопольську, і будує ще одну – Покровську.
У 2018 р. видача зеленої електроенергії ДТЕК ВДЕ склала 677 млн кВт-год. Цього достатньо, щоб забезпечити потреби понад 350 тис. домогосподарств. У планах компанії вже до кінця 2020 року мати сукупну потужність СЕС і ВЕС в 1 ГВт, що дозволить виробляти ще більше зеленої електроенергії для підвищення енергетичної незалежності України.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" писали про те, що розвиток української "зеленої" енергетики виявився під загрозою. Інвесторам з початку місяця не доплачують за вироблений струм.