Долар знову зростає / Фото: Getty Images
Одне зі звинувачень на адресу тепер уже ексглави Нацбанку України Якова Смолія стосувалося нібито надмірно міцної гривні. Пояснюючи своє рішення залишити посаду, Яків Смолій заявив з парламентської трибуни, що від нього вимагали "долар по 30". Чи може такий курс стати реальним у цьому році після призначення нового керівника Нацбанку? Сайт "Сьогодні" розпитав про це економічних експертів.
Перша реакція – недовга
Несподівана відставка глави Національного банку України Якова Смолія викликала потрясіння на валютному ринку. Як тільки з'явилася інформація про подану заяву, долар пішов вгору. Якщо ще 2 липня офіційний курс становив 26,77 грн за долар, то на наступний день він зріс до 27,18 і протримався на такому рівні всі вихідні. З понеділка, втім, паніка почала згасати. 7 липня долар подешевшав на 4 копійки (до 27,13 грн), а 8-го його курс подолав психологічну межу в 27 грн в бік зниження – 26,93 грн. Втім, подальшого зміцнення гривні не було: в наступні дні курс продовжував коливатися в районі 26,95-26,93 грн за долар.
На думку експертів, найближчим часом помітного ослаблення гривні очікувати не доводиться, принаймні, до нового призначення. Тим більше, що поки в НБУ працює вся та команда, яка працювала зі Смолієм.
"Той сплеск був тимчасовим. Це була така панічна реакція ринків ", – говорить старший економіст CASE Україна, експерт "Економічної експертної платформи" Володимир Дубровський .
Однак, якщо після нового призначення з НБУ пролунають заяви про нову монетарну або валютну політики, це може знову викликати панічну реакцію ринку.
"Якщо будуть сильні очікування майбутньої девальвації, вони самі по собі можуть запустити процес девальвації. Люди можуть кинутися скуповувати долари, експортери почнуть затримувати повернення валютної виручки. Але в подальшому, якщо панічні настрої не будуть підкріплені тією ж емісією, яку також вимагали від Смолія, за його словами, то, швидше за все, все знову повернеться на круги своя", – прогнозує Володимир Дубровський.
Гривню "звалити" складно
Експерти одностайні у тому, що економічних причин для девальвації гривні та зростання курсу долара на сьогодні немає.
"Економічних підстав на сьогодні немає. Склалася така ситуація, що курс не повинен рости. Через карантин подешевшали імпортні товари, знизився імпорт послуг. Експорт теж впав, але значно меншою мірою. Тому в нас навіть виявилося позитивне сальдо зовнішньої торгівлі", – каже Володимир Дубровський.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко запевняє, що якби Нацбанк не викуповував на ринку надлишки долара, він би продавався сьогодні чи не по 22 грн.
"Девальвації зараз не може бути взагалі, у нас надлишок валюти. Якщо Нацбанк не буде регулярно викуповувати валюту – а зараз він її викуповує і тим самим стримує ревальвацію, – то курс може ще більше опуститися, до рівня 22-23 грн за долар і нижче. У людей зараз мало грошей, тому вони більше продають валюту, ніж купують. Через карантин дуже мало валюти купують й імпортери. Тому що на сьогоднішній день велика кількість імпортерів або не працюють, або продають старе, а нове не завозять. Знову ж таки, тому, що у населення немає грошей, і купують зараз мало", – говорить Олександр Охріменко.
Чи може НБУ послаблювати гривню активніше
Як наголошує Олександр Охріменко, викуповуючи валюту, Нацбанк тим самим запускає в обіг нові гроші, тобто проводить ту саму емісію, якої вимагали від Якова Смолія, за його словами. Проте, курс не росте. Чи може нове керівництво НБУ викуповувати надлишок доларів активніше або використовувати інші інструменти насичення ринку грошима? Тоді вийде, що і долар почне дорожчати, і грошей буде "надруковано" більше – як раз те, що потрібно від Якова Смолія.
"Теоретично це можливо. Але це може привести до того, що валюту стануть продавати ще активніше ", – вважає Олександр Охріменко.
Водночас президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак попереджає, що якщо процес "друкування грошей" і ослаблення гривні стане занадто активним, це може викликати значний відтік грошей з банківської системи і взагалі зруйнувати макроекономічну стабільність, яка була досягнута з такими труднощами.
"Почати друкувати гривню дуже легко. Але якщо населення, яке і так не дуже вірить національній валюті, побачить, що гривні в обороті стає все більше, якщо банки це відчують, то всі почнуть тікати у валюту. Ми дійсно повернемося в 90-і. Всі пам'ятають 90-і, коли, щоб не "згоріли" гроші, люди вважали за краще купити щось ліквідне, зокрема валюту, тільки б швидко позбавлятися від грошей, що знецінюються. Щоб їх не було ні на рахунках, ніде. Це спровокує величезний попит на валюту. Нацбанк змушений буде продавати валюту, продавати частину своїх золотовалютних резервів. Тому що, якщо він не буде цього робити, курс буде не 30, а 50 або 100 грн за долар. А коли Нацбанк продає валюту, отриману гривню він просто ліквідує. Отже, Нацбанк буде спочатку створювати гривню, а потім виводити її з обігу, і при цьому золотовалютних резервів буде ставати все менше і менше. І ми прийдемо до того, з чого починали: в країні не буде ані гривні, ані валюти, зате буде високий курс", – пояснює Тарас Козак.
Деякі його колеги говорять також про те, що зараз за допомогою міцної гривні вдається стримувати значний відтік з України грошей нерезидентів, які вклали свій капітал в ОВДП. Мовляв, їм невигідно продавати держоблігації, тому відтік капіталу незначний, і Україні не доводиться витрачати дефіцитні (через кризу) кошти на розрахунки з іноземними інвесторами. Якщо ж ще й цей фактор підключиться до описаних вище, нинішня криза здасться просто "легкою прогулянкою" перед справжніми економічними проблемами.
Водночас низка економістів вважає, що за нинішньою критикою дій НБУ і озвученими "бажаними" цифрами курсу долара та інфляції може стояти "лобі групи" Приват". Для якої не важливі ані курс, ані рівень інфляції, а важливо, щоб лояльний новий глава НБУ міг, наприклад, відкликати позови по ПриватБанку з міжнародних судів. Або важливо просто задовольнити особисті амбіції. В такому випадку, прогнозують економісти, нове керівництво НБУ може проводити фактично колишню монетарну і валютну політику, і значних змін курсу долара може не бути.
У будь-якому випадку, поки не призначений новий керівник НБУ і не озвучені нові цілі, економісти вважають за краще не робити довгострокових прогнозів.
Що відбувалося на валютному ринку після відставки глави НБУ і які ризики для економіки ще бачать експерти, дивіться в сюжеті "Сьогодні":