У жовтні 2020 року Антимонопольний комітет України оштрафував на 70 млн грн корпорацію "Інтерпайп" і три афілійовані з нею компанії за змову на тендерах "Укрзалізниці", на яких державна компанія вела закупівлю колісних пар. Сума штрафу мізерна як для обсягів постачання цих коліс залізничній монополії. Тим не менше рішення заблокувало участь цих компаній в тендерах. Для "Інтерпайп" це величезна стаття заробітку, бо Росія закрила для нього свій ринок. Сьогодні ж компанія намагається поновитись у закупівлях через українські суди, пише "Главком".
Отже, АМКУ визнав порушенням законодавства про захист економічної конкуренції узгоджені дії (змову) чотирьох компаній. Окрім "Інтерпайпу", мова йде про товариства з обмеженою відповідальністю "Рєтек", "Транспортні інвестиції" та "Фірма "Інтервторпром". На компанії накладено штрафи на загальну суму у понад 70 млн грн.
У скандальних закупівлях коліс брали участь:
ТОВ "Інтерпайп Україна" (м. Дніпро) – учасник 392 тендерів, переміг у 292.
ТОВ "Рєтек" (м. Київ) – учасник 44 тендерів, нуль перемог. У всіх тендерах був візаві "Інтерпайп".
ТОВ "Транспортні Інвестиції" (м. Київ) – учасник 40 тендерів, нуль перемог. У 37 з 40 закупівель суперником був "Інтерпайп".
ТОВ "Фірма" Інтервторпром" (м. Харків) – учасник 13 тендерів, нуль перемог. У 12 з 13 "конкурентом" був "Інтерпайп".
Судячи з усього, "Інтерпайп" був організатором схеми на тендерах із заздалегідь відомим переможцем. "Рєтек", "Транспортні Інвестиції", "Фірма "Інтервторпром" були так званими технічними учасниками. Тобто ці структури брали участь виключно для того, щоб створити при закупівлі формальну конкуренцію. Подавали свої заявки, аби пропозиція "Інтерпайпу" мала вигляд найпривабливішої.
Антимонопольний комітет викрив ці чотири компанії у 42-х заздалегідь спланованих тендерах залізниці на суму понад 700 млн грн. Технічно корпорація та менеджмент діяли надзвичайно примітивно, залишивши безліч слідів.
Найочевиднішими з них є такі:
- Чотири вищеназвані компанії пропонували продукцію виключно "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" ("Інтерпайп НТЗ"). Усі чотири компанії пов'язані між собою спільними працівниками – понад 140 осіб, які в різний час або одночасно працювали або займали керівні посади одна в одної, і звісно, у виробника коліс.
- Всі чотири компанії орендували офіси в Дніпрі, в одному приміщенні (у т.ч. ті компанії, які зареєстровані в Києві та Харкові).
- Використовувалася одна корпоративна електронна пошта.
- Всі чотири компанії використовували одну IP-адресу для створення і завантаження своїх тендерних документів у систему "Прозорро".
- У всіх 42 тендерах вони подали банківські гарантії і листи від виробника з послідовними порядковими номерами. Тобто, і в банку, і у виробника всі чотири компанії отримували ці документи одночасно. Отже, спільно готувалися до торгів.
- У всіх 42 тендерах чотири компанії пропонували ціну, рівну очікуваній вартості. Знижував ціну тільки "Інтерпайп", в більшості випадків на мізерні 0,5%. Ознак конкуренції на цих тендерах не було.
- І на завершення: директори всіх чотирьох компаній для отримання тендерних гарантій подавали в банк заяви з поштових скриньок, що мають однаковий домен – @m.interpipe.biz.
Повний текст рішення Антимонопольного комітету України за цим посиланням.
Цікавий і той момент, що ціна коліс на українських тендерах була вища за ціну, за якою їх продавали в Росію. Навіть попри додаткові транспортні та податкові витрати при постачанні туди. Але це було до того, як торгівельний партнер закрив свій ринок для компанії у 2016 році на п’ять років.
За підрахунками ексдиректора з економіки та фінансів "Укрзалізниці" Андрія Рязанцева, корупційна складова угоди компанії з заводом "Інтерпайп" досягала 1,2 млрд грн. Були зроблені титанічні зусилля для скасування російського мита. Особливі надії на відновлення експорту були наприкінці 2020 року. Тоді добігав кінця строк мит і в "Інтерпайпі" мали надію на припинення їх дії. Задля умиротворення Росії вирішили навіть відкликати усі багаторічні позови проти російської митної служби з російських судів.
22 січня з’явилося повідомлення про скасування мита у 34,22% Євразійським союзом. І коли здавалось, що щастя було так близько, Росія взяла і повністю закрила імпорт коліс із України. Це вже не мито, це де-факто санкції.
Таким чином, для трубно-колісного монополіста на тендерах "Укралізниці", збереження цього каналу збуту є життєво важливим. Такого повернення не хоче і діюче керівництво "Укрзалізниці", хоч публічно і не коментує цю ситуацію.
Тож, 21 грудня 2020 року "Інтерпайп" оскарживрішення Антимонопольного комітету в суді.
У січні 2021 року позови всіх чотирьох компаній були об’єднані в одне провадження. Розгляд по суті запланований 17 березня в Господарському суді Києва.