Фото: REUTERS/Jason Lee
У тонкощах ведення торгових воєн новини "Сьогодні" розбиралися за підтримки економіста Івана Нікітченка.
Що таке торгові війни
Торгові війни – це комплекс дій (економічних, фіскальних, адміністративних) для досягнення необхідного статусу і балансу в торгових відносинах з іншими країнами або країнами/торговим блоком. Наприклад, уряду країни не подобається, що її торговий баланс з іншими країнами, оскільки він сильно негативний. Уряд оцінює товарну структуру експорту та імпорту, виділяє в своєму імпорті ті позиції, які можна прибрати без сильного збитку своїй економіці. Скажімо, країна імпортує багато рису, хоча вона і сама може його виробляти. Приймається рішення: підвищити ввізні мита на рис або посилити фітосанітарний контроль при ввезенні крупи (частину поставок почнуть "завертати", а інші будуть довго простоювати на кордоні); або на внутрішньому ринку вводяться різні ставки податків для рису з певної країни, інші вимоги щодо маркування тощо. У підсумку вітчизняні виробники отримують захист від імпорту, починають більше виробляти своєї продукції і витісняють з ринку імпорт. Завдяки цим заходам торговий баланс з іншими країнами вирівнюється (звичайно, якщо інша країна у відповідь не введе свої заходи).
Які торгові війни торкнулися України
Торгова війна, яка ведеться безпосередньо Україною проти Росії. І з боку Росії йде торгова війна проти нас. При цьому РФ практикувала торгові війни проти України і до 2014 року. Йдеться про заборону на ввезення сирів, "закручування" газового вентиля тощо. Варто відзначити, що проміжні підсумки поточної торгової війни – частка Росії в товарообігу України знизилася з 30-35% до 10-12%, в 2019 році РФ вперше опустилася на 2-е місце в рейтингу країн – торговельних партнерів України (на 1-е місце вийшла Польща). А заборона на ввезення в Україну нафти і палива з боку Росії ще більше підвищить частку ЄС в нашій торгівлі.
Війна США і Китаю також впливає на Україну. По-перше, через уповільнення глобального економічного зростання. По-друге, через ситуацію на ринку сталі, адже американська "атака" почалася з цієї торгової позиції китайців. В результаті конкуренція на зовнішніх ринках стали стала сильнішою, а металургійна продукція є 2-ю за обсягом експортною статтею України.
Коли вперше виникло це економічне явище
Торгові розборки є складовою частиною більш масштабних геополітичних і економічних конфліктів окремих країн або економічних союзів. Перші торгові війни почалися одночасно з початком торгівлі між різними країнами/регіонами. Але масштабно торгові війни розгорнулися після інтенсифікації світової торгівлі, після початку експансії європейських держав в XV-XVI століттях. Всім відомі пірати Карибського моря – приклад ведення торгових воєн ще й "гібридними" методами. Британія, Франція і Іспанія платили піратам, які здійснювали атаки на судна своїх конкурентів, заважаючи їм отримувати вигоду з торгівлі та забезпечувати заморські колонії.
Опіумні війни Китаю і Британії в XIX столітті. В результаті перемоги європейців Британія і європейські держави отримали право вільної торгівлі з Китаєм і взяли під контроль стратегічно важливі порти Китаю (Гонконг, Макао тощо). В результаті Китай перетворився в економічно слабку державу, тільки в кінці XX століття почав відвойовувати втрачені позиції. Варто відзначити, Світова організація торгівлі асоціація (СОТ) була створена саме для зниження "активності" держав у веденні торгових воєн.
З найбільш відомих сучасних великих торгових воєн слід зазначити протистояння Китаю і США. Перший крок в цій історії був зроблений США, яким не подобається величезний торговий дефіцит. Тому були введені додаткові мита на тисячі товарних позицій, що ввозяться з Китаю. Китай у відповідь ввів аналогічні мита на американські товари. Війна двох найбільших економік впливає на весь світ: за оцінками МВФ, це може коштувати світу до 1% світового ВВП, а це близько 850 млрд доларів.
Які інструменти частіше використовуються у війнах, які заходи найбільш ефективні
Найпопулярніші заходи в торгових війнах – це додаткові мита на певні види товарів або пряма заборона на експорт/імпорт. Також можуть застосовуватися квоти, демпінгові ціни і, відповідно, антидемпінгові мита. Ще один інструмент – блокування ввезення продукції на кордоні через невідповідність товару екологічним або санітарним нормам. Як правило, у взаємній торгівлі країн у кожної з них існують ключові позиції фірми, натиснувши на які, інша країна завдасть удар її економіці і/або поліпшить ситуацію для вітчизняних виробників. Тому торгова війна майже завжди є ланкою більш глобальних політичних процесів.
Ситуація в торгівлі стає додатковим важелем тиску, аргументом при переговорах з інших питань. Але не варто забувати, що друга сторона майже завжди буде вводити заборони/обмеження зі свого боку. Щоб уникнути таких проблем свого часу країни ЄС вирішили створити єдиний економічний простір, не вести торговельні війни і активно працювати над угодами про зону вільної торгівлі з іншими країнами.
Як торгові війни впливають на світову економіку
В економічній теорії вважається, що лібералізація торгівлі завжди чинить позитивний вплив на економіки країн. А все тому, що зростання товарообігу, як правило, веде до підвищення виробництва, доходів від торгівлі і зростання доходів населення, яке, в свою чергу, може купувати ще більше товарів. Якщо ж дві країни вводять в своїй торгівлі обмежувальні заходи, дана ситуація, відповідно, має зворотний для економіки ефект.
Але важливо пам'ятати, що будь-які торгові війни можуть бути предметом торгів, переговорів і компромісів. І це не дивно, адже на практиці кожна країна повинна переслідувати свій національний інтерес, тому може і поступатися в певних питаннях виключно в обмін на поступки другої сторони. Тому чия позиція в переговорах щодо конкретної торгової війни виявляється сильнішою, та країна фактично виграє і політично, і економічно.
Варто відзначити, що лібералізація торгівлі все ж більш вигідна для глобальної економіки. Але в даних ситуаціях одні розвинені країни виграють від неї сильніше за інших, тому що для великих виробників повна лібералізація вигідніша з точки зору збуту їх продукції. Тому якщо говорити про розвиток глобальної економіки, то у взаємних торговельних відносинах країн оптимальним варіантом є дотримання балансу і врахування інтересів усіх сторін.
Нагадаємо, раніше Міжнародний валютний фонд (МВФ) опублікував доповідь про перспективи світової економіки, оновивши дані і по країнах. У своїй липневій доповіді "Перспективи розвитку світової економіки" МВФ в черговий раз погіршив прогноз зростання світової економіки. І, хоча зміна прогнозу в порівнянні з попередньою, квітневою доповіддю невелике – всього мінус 0,1%, але МВФ погіршує прогноз не вперше. Тобто світова економіка продовжує погіршуватися швидше, ніж очікувалося.