Велика розбірка: що таке відкриті дані і навіщо вони потрібні

15 квітня 2018, 07:09
Уряд визначає, який перелік наборів даних отримує статус open data, які установи відкривають інформацію, як часто потрібні поновлення на сайтах

Фото: з відкритих джерел

У всі підводних каменях теми " Відкриті дані " нам допомогли розібратися експерти компанії YouControl .

Що таке концепція open data?

Відкриті дані ( open data ) – інформація, вільна для неодноразового доступу, безкоштовного використання / поширення, а також для машинної обробки. Йдеться про безперешкодний доступ до інформації, визнаної відкритою на держрівні .

В Україні цю сферу контролює Закон " Про доступ до публічної інформації ". Розпорядники open data зобов'язані надавати інформацію на вимогу, оприлюднити та регулярно оновлювати її на єдиному держпорталі відкритих даних і на своїх сайтах. Також хто завгодно може використовувати open data в бізнес – цілях – їх можна включати до складу свого продукту або послуги, але з посиланням на джерело даних .

Іноді форму open data може приймати інформація з персональними даними фізособи за умови, якщо вона знеособлена, захищена Законом " Про захист персональних даних ". Або людина, чиї дані містяться в інформації open data, погодилася на її поширення. А з моменту опублікування в Єдиному держреєстрі ( судовому, податковому ) дані отримують статус " публічна інформація в формі відкритих даних ". І для їх використання згоди людини не потрібно. Так, домашня адреса засновника компанії може перетворитися з персональної інформації в публічну .

Реклама

Яку інформацію повинні публікувати відомства?

Уряд визначає, який перелік наборів даних отримує статус open data, які установи відкривають інформацію, як часто потрібні поновлення на сайтах та ін. В кінці 2017 року Кабмін дав громадськості доступ до 600 наборів даних ( раніше – 300 ) .

Є загальні вимоги, в рамках яких держустанови зобов'язані надавати інформацію про себе в формі open data. Це, наприклад, фінзвітність, інформація про оргструктуру. Крім того, існують допвимоги з надання інформації, якою володіють відомства. Це залежить від їх діяльності. Наприклад, Мін'юст зобов'язаний давати доступ майже до 20 наборів даних. У цьому списку Єдиний держреєстр юросіб та фізосіб-підприємців, Єдиний реєстр нотаріусів та ін. А Міністерство охорони здоров'я має давати доступ, наприклад, до Реєстру оптово-відпускних цін на ліки, статистики захворювань. Міносвіти зобов'язане публікувати деперсоніфіковані дані учасників ЗНО з предметів. Укравтодор має оприлюднити дані по ремонту автодоріг державного значення (ціни, терміни), ліквідації ямковості на основних дорогах країни. Це мала частина того, до чого українці повинні мати вільний доступ і користуватися на свій розсуд. >

Як можна використовувати відкриті дані?

Українці можуть використовувати відкриті дані не тільки для того, щоб бути в курсі діяльності держустанов, а й з користю для себе. Наприклад, при покупці квартири на первинному ринку мало хто хоче потрапити на гачок нечесного забудовника. Щоб уникнути проблем треба дізнатися якомога більше інформації з відкритих джерел про компанію-забудовника. Для цього потрібно зайти в реєстри і подивитися дані про те, скільки років компанія працює на ринку, який вид діяльності зазначено як основний, чи є необхідні ліцензії, хто засновник компанії і чи не пов'язаний він з будь-якими махінаціями раніше. Також можна з'ясувати, в яких судових справах фігурує компанія і чи немає щодо неї виконавчих проваджень (з'являються, якщо компанія не виконує рішення суду). Всі ці дані можуть прояснити ризики співпраці з конкретним забудовником і, отже, допоможуть прийняти людині рішення, чи вкладатися в будівництво. Нагадаємо, що > в Україні затвердили нові державні будівельні норми.

Реклама

Корисно скористатися open data і в разі, коли потрібно прийняти рішення про отримання вищої освіти. Для початку варто відвідати Реєстр вищих навчальних закладах, який розміщений на сайті Міносвіти. Тут можна дізнатися, яка форма власності будь-якого вузу, хто керує конкретним закладом, і де знаходиться навчальний корпус. Крім цього, там вказано код ЄДРПОУ, за яким можна отримати більш детальну інформацію з інших джерел відкритих даних. Зокрема, можна дізнатися про філії вузу, наявність ліцензій на навчання, можливі суди тощо. Ця інформація допоможе розібратися, чи варто відправляти дитину вчитися в той чи інший вуз, і, можливо, платити цьому закладу гроші за навчання. >

Навіщо українському бізнесу потрібен доступ до інформації у формі відкритих даних?

Бізнес може отримати більшу вигоду від open data. Щоб компанії і підприємці не понесли репутаційні та фінансові втрати через неблагонадійність потенційних партнерів, варто перевіряти їх за різними джерелами інформації. Для цього існують спеціалізовані сервіси та онлайн – системи, які надають потрібну інформацію у вигляді готового досьє з супутньою аналітикою .

Так на що звернути увагу при вивченні майбутнього партнера? Необхідно провести перевірку за кількома критеріями. Спочатку важливо дізнатися ,чи не знаходиться підприємство в стадії ліквідації. Далі варто подивитися, який вид діяльності зазначено основним і чи є у компанії необхідні ліцензії. Також важливо перевірити участь компанії в судах і уточнити, чи виконує підприємство судові рішення. Важливо й те, хто є власником підприємства , чи не фігурує ця людина в якихось гучних справах, а також чи не знаходиться вона і сама компанія під національними або міжнародними санкціями. Вся ця інформація відноситься до відкритих даних, тому бізнес може сміливо її використовувати в своїх інтересах .

Як open data вирішує проблеми нашого суспільства?

Останні роки українські журналісти та громадські активісти вчаться працювати з відкритими даними. Адже для якісного розслідування з доброю доказовою базою вже не треба писати десятки запитів держустановам, чекати тижнями відповідей і отримувати в результаті формальну і неінформативну відповідь. Для виконання цієї роботи треба знати, що і де шукати. За допомогою open data можна, наприклад, дізнатися зв'язки між чиновниками і бізнесом і зрозуміти, хто і чиї інтереси лобіює .

Завдяки онлайн – ресурсу, дезібрані декларації українських чиновників, громадськість може відстежити джерела їх доходів, майно, яким вони володіють. Ця інформація допомагає дізнатися, які українські держслужбовці збагачувалися незаконно. Наприклад, при сукупному офіційному доході в 100-200 тис .грн купували елітні авто або дорогу нерухомість в столиці. Або ж хто з чиновників успішно " записав " свої багатства на родичів .

Крім того, на сайті системи ProZorro доступні всі дані про держзакупівлі. Завдяки цьому громадські організації та журналісти з легкістю виводять на чисту воду держзамовників, які намагаються проводити тендери нечесно, відмивати кошт, переплачувати за товари і послуги. На підставі відкритих даних вже було створено кілька спецресурсів - пошуково – аналітична система " .007 ", моніторинговий портал DoZorro і інші .