У тому, що таке інфляція "Сьогодні" розбиралися за підтримки економіста Івана Нікітченка.
У чому суть поняття "інфляція"
Термін "інфляція" походить від лат. inflatio – "здуття". В економіці це означає підвищення цін, здешевлення грошей.
Інфляція грошей буває відкритою. Бачимо, як ростуть цінники в магазинах. А буває прихованою, коли держава штучно тримає ціни на продукти. І продукти стають дефіцитом. Тобто гроші є на руках, але нічого купити за заявленими цінами не можна. Актуальною є й "шринкфляція". Тут ціна на товар не змінюється, але знижується обсяг товару. Наприклад, у пляшці молока є 900 г, а не 1 л.
Чому виникає інфляція? Це відбувається через величезну кількість грошей в обігу, не підкріплену реальними товарами. І неважливо, що є грошима – папірці від Центробанку чи золото/срібло. Ще інфляція виникає через держрегулювання цін (підвищення акцизів або тарифів на ЖКП), різкий дефіцит конкретного товару (дефіцит гречки "накрутив" ціни на продукт). Або падіння економіки загалом, коли кількість грошей не змінюється, але падає кількість товарів. Це може призводити до стагфляції, коли відбувається одночасне падіння ВВП і дуже висока інфляція, як було в Україні на початку 90-х і 2014-2015-х.
Як це впливає на розвиток або стагнацію економіки
Інфляція має позитивні сторони. Зростання цін стимулює населення витрачати гроші, адже вони знецінюються, і якщо не купити товар сьогодні – завтра буде коштувати дорожче. Це призводить до економічної активності в країні. А власники капіталу шукають шляхи вкладення грошей для заробітку вище рівня інфляції, тобто не тримають гроші на депозитах, а інвестують у виробництво, бізнеси, фондовий ринок.
Але якщо інфляція в країні є істотно вищого рівня інфляції в регіоні або в основних торгових партнерах країни, тоді в довгостроковій перспективі такий розклад негативно впливає на економіку. Це може призводити до перекосів в рівнях цін, що може спровокувати девальвацію нацвалюти. Тоді виробникам важче конкурувати на зовнішніх ринках, адже ціни на сировину і робочу силу ростуть швидше, ніж у конкурентів. Та й кредити для них дорожчі, адже ставки за вкладами (і кредитами для бізнесу) для них вищі, відображаючи рівень інфляції в країні.
Що таке гіперінфляція, чому виникає, як впливає на економіки країн
Гіперінфляція – дуже високі показники інфляції, вище 50% на місяць, або 600% на рік. Найчастіше вона виникає під час сильного дефіциту державного бюджету, який уряд покриває "друкарським верстатом". Тобто Центробанк друкує гроші для "латання" бюджетних "дірок". Наприклад, гіперінфляція спостерігалася в Німеччині після Першої світової війни, Україні 1992-94 рр., Зімбабве 2004-08 рр. і Венесуелі – з 2016 року.
Якщо гіперінфляція трапилася, отже, в економіці існують великі проблеми. Але, з іншого боку, так держава може розплатитися з великими боргами, якщо вони номіновані в нацвалюті.
Загалом, гіперінфляція здійснює негативний ефект на економіку, адже горизонт планування бізнес-проектів зводиться до днів і навіть годин. Жодні довгострокові інвестиції в таких умовах недоцільні. Приборкання гіперінфляції відбувається усуненням причин – тобто балансуються доходи і витрати бюджету, уряд скорочує грошову масу, проводить деномінацію валюти.
Що таке дефляція, як впливає на економіку
Дефляція означає зниження цін в економіці. Причини дефляції різні. Основна – жорстка монетарна політика держави, коли з економіки активно вилучаються гроші через високі ставки за цінними паперами уряду і Центробанку. А витрати бюджету не перевищують або нижчі, ніж доходи. І банки, бізнес і населення вкладають гроші в депозити та цінні папери, а не витрачають на товари. Товарів стає більше, ніж грошей в обороті, і товари дешевшають, а гроші дорожчають.
Тривала дефляція негативна для економіки. Дефляція призводить до зниження або уповільнення купівельного попиту, інвестактівності в країні – тобто до уповільнення темпів зростання ВВП. В історії України були приклади дефляції – 2002 і 2012 років.
Відомий світовий приклад дефляції – це Японія. З початку 1990-х щорічно ціни в країні почали знижуватися загалом на 1%. В результаті країна увійшла в тривалий період дефляції, з якого дуже важко вийти. Спроби виходу з дефляції почали здійснюватися ще наприкінці 90-х, але відносно стабільні результати до повернення до невеликої інфляції стали з'являтися тільки в останні роки. І досі Японія не перейшла до стабільної економічної ситуації в плані отримання невеликої інфляції. Центробанк країни навіть вводив негативні ставки – за зберігання грошей на рахунках з клієнтів знімався відсоток. Так, бізнес і населення стимулювали витрачати та інвестувати гроші, а не зберігати на рахунках.
Загалом, треба відзначити, що інфляція прямо не впливає на добробут громадян, адже він залежить від реального зростання доходів – номінальне підвищення доходів мінус інфляція. При цьому зростання доходів для різних галузей економіки часто має різну динаміку.
Чи є оптимальний рівень інфляції
Оптимальна інфляція – 1-3% на рік. Мета НБУ 2019-го – 5%. Для країн з високими темпами зростання ВВП норма – до 10%. Більш високе зростання цін там перекривається високими темпами зростання доходів. Влада "накачує" економіку грошима, що веде до підвищення інвестактивності і зростання цін. Для стабільних економік (ЄС, США) не потрібні високі темпи зростання ВВП (вище 4%), адже низька інфляція – ознака стабільності.
Загалом, управляти інфляцією можна через облікову ставку і норми обов'язкового резервування Центробанку, бюджетну політику уряду. Регулятор вилучає зайві гроші з економіки шляхом високих ставок. Банки і бізнес вкладають їх в цінні папери, а не пускають в економіку. Регулятор зобов'язує банки зберігати певний відсоток від депо, а не віддавати в економіку як кредити. Збалансована бюджетна політика уряду не дозволяє фінансувати дефіцит бюджету незабезпеченими грошима. І навпаки, Центробанк може накачати економіку грошима, встановлюючи низькі ставки і норми резервування – банки дешево позичають у регулятора і видають кредити. Уряд же накачує економіку грошима через підвищення витрат – фінансуючи соцвиплати, бізнес-проекти. За грамотного управління корисні обидва варіанти. За поганого: економіка "душиться" через нестачу грошей (Україна 2012-13 рр.) або руйнується мегаінфляцією (Україна початку 90-х).
Нагадаємо, за підсумками 2018 року споживча інфляція в країні сповільнилася до 9,8%, а 2017-го зростання цін склало 13,7%. Таким чином, вперше за п'ять років інфляція в Україні повернулася до однозначного рівня – менше 10%.
Раніше Державна служба статистики повідомила, що у квітні 2019 року споживча інфляція в річному вимірі склала 8,8% (8,6% – у березні). У місячному вимірі ціни виросли на 1%.
Раніше експерти пояснили "Сьогодні", що відбувається з цінами на овочі в Україні: