Підприємці скаржаться на місцеву владу. Фото: gazeta.snk24.ru
Українські підприємці страждають від свавілля місцевої влади. За даними Ради бізнес-омбудсмена, кількість скарг українського бізнесу на органи місцевого самоврядування за останній квартал 2016 року, порівняно з попереднім, зросла більш як на 40%. Крім іншого, підприємці незадоволені і низькою кваліфікацією регіональних чиновників, пише UBR.
Більшість заяв українських підприємців були пов'язані з наданням адміністративних послуг, управлінням місцевим майном, правонаступництвом функцій, переданих центральними органами влади місцевим, а також із земельними питаннями.
Найчастіше український бізнес був незадоволений діями податкових органів (майже половина всіх звернень), силових структур – 19%, законодавчими ініціативами, а також діями держрегуляторних служб – по 8%.
Як уточнив бізнес-омбудсмен України Альгірдас Шемета, місцева влада все частіше грішить порушеннями через передачу їм більших повноважень. Крім того, є проблеми в законодавстві щодо створення нових об'єднаних територіальних громад, що свідчить про певні ризики для реформи.
За словами виконавчого директора Європейської бізнес-асоціації Ганни Дерев'янко, проблеми у взаєминах з державною машиною практично у всіх однакові – і у малого, і у середнього, і у великого бізнесу. Підприємці, як і раніше, незадоволені сервісом низької якості, корупцією, надмірною зарегульованістю і бюрократизацією. Різниця тільки в масштабах фінансових і тимчасових втрат, які відчувають представники малого, середнього та великого бізнесу.
"У великих підприємств, на відміну від дрібного бізнесу, є більший юридичний ресурс для врегулювання тих чи інших питань. Але і втрати вони несуть більші від неправомірних дій держорганів. У них більше проблем з капіталом і персоналом", – зазначила Дерев'янко.
Сплачують штрафи шахраям
Дуже часто бізнес стикається і з перевіряючими органами. І нерідко підприємці до кінця не розуміють, для чого саме до них прийшли. Є випадки, коли той чи інший держорган перевіряють на предмет корупційних дій та "під роздачу" також потрапляють, наприклад, компанії, що здійснюють їм поставки того чи іншого обладнання або товару.
Обходять перевіряючі органи і мораторій на перевірки бізнесу, вишукуючи шляхи проникнути на підприємства, зазначають експерти. "Ніщо не заважає завести кримінальну справу щодо відмивання грошей, пособництво тероризму або просто заявити, що на підприємстві закладена бомба, і отримати доступ до будь-якого приміщення в обхід заборони. А при необхідності і зовсім заморозити діяльність того чи іншого бізнесу на час розгляду", – розповів голова Асоціації малого і середнього бізнесу Києва Руслан Соболь.
Почастішали й перевірки Держкомісії з трудових відносин, яка не підпадає під дію мораторію. Найчастіше цим користуються і шахраї. Під виглядом співробітників Держпраці вони навідуються на підприємство і отримують від підприємців по 10-15 тис. грн "штрафів" за ті чи інші порушення.
Найбільше зараз від перевірок страждають продавці алкоголю і тютюну. Незважаючи на те, що Вищий господарський суд скасував постанову Київради про заборону продажу алкоголю в МАФах, ларьки, як і раніше, благополучно зносять або відвозять на штрафмайданчик, звідки забрати їх підприємці не можуть ні в якому разі. "Найменше зараз страждають продавці лотерей, дитячих товарів, продуктові магазини, але й ті стали боятися", – говорить Соболь.
Об'єднуються і влаштовують демонстрації
Останні років два підприємцям не вдається отримати дозволи і на установку кіосків. У кращому випадку, вони подовжують оренду вже існуючим МАФам. Є складності також і з закриттям ФОПів (ФОП, фізособи-підприємці).
"Зараз закрити ФОП, якому більше п'яти років, майже неможливо. У податковій вимагають документи і довідки, яких у багатьох вже давно немає. Я вже мовчу про черги в держустановах. І в переважній більшості випадків достукатися до чиновників не виходить", – додає Русан Соболь.
З іншого боку, говорить Дерев'янко, підприємці стали свідомішими та обізнанішими щодо своїх прав. Вони почали активніше об'єднуватися і завзятіше відстоювати свої інтереси.
"Так, є ті, хто вибирає шлях пікетів, перекривання доріг тощо. Але стало набагато більше тих, хто не хоче платити хабарі і домагається справедливості в судах. Але є деякі питання, які, наприклад, без законодавчих змін вирішити просто не вийде", – зазначила Дерев'янко.