У Міністерстві соціальної політики планують монетизувати пільги на проїзд у транспорті. Про це в інтерв'ю інформагентству "РБК-Україна" заявила міністерка соціальної політики Марина Лазебна. Монетизація передбачає, що гроші – компенсацію за проїзд – виплачуватимуть пільговикам на банківську карту. Але їздити у транспорті безплатно, як тепер, тільки показуючи посвідчення, пільговики вже не зможуть. Кожну поїздку доведеться оплачувати.
Сайт "Сьогодні" з'ясовував, яким буде механізм і на які суми компенсації зможуть розраховувати ті, хто звик їздити в громадському транспорті безкоштовно.
Що пропонує міністерство
Проєкт постанови Кабміну "Деякі питання надання пільг з оплати проїзду окремим категоріям громадян у готівковій формі" був оприлюднений на сайті Мінсоцполітики для громадського обговорення ще 10 лютого. Він, зокрема, передбачає, що розмір грошової виплати мають затверджувати місцеві органи влади – сільські, селищні та міські ради територіальних громад або їхні виконавчі органи. Періодичність виплат і терміни також затверджуватиме місцева влада.
Пільговики отримуватимуть ці гроші на банківські картки – так само, як сьогодні отримують соцвиплати та субсидії на комунальні послуги. Однак монетизація не буде обов'язковою.
У постанові говориться, що вона діятиме, лише якщо місцева влада прийме рішення про перехід до такої форми виплат. Але якщо не прийме – пільговики все одно вже не їздитимуть безплатно, як раніше. Якщо в якомусь населеному пункті місцева влада не захоче монетизувати транспортні пільги, вони будуть і далі надаватися у безготівковій формі. Але якщо житель цього міста вирушить до іншого населеного пункту, де пільги монетизовані, йому доведеться платити. Або вимагати іменний проїзний квиток, завірений посадовою особою транспортного підприємства, де будуть вказані ім'я-прізвище, дата поїздки і назва населеного пункту. А потім на підставі цього проїзного квитка – вимагати від місцевої влади компенсації. Оскільки сьогодні багато людей їздить на роботу до міста з приміських сіл чи менших містечок, це, здається, важкувате для щоденного використання.
Для всіх міжміських поїздок передбачена схожа процедура. Пільговик буде сам оплачувати проїзд, а потім він повинен буде написати заяву до виконкому місцевої громади, прикласти до неї проїзний документ (квиток). Витрачені гроші йому перекажуть на його рахунок у банку (протягом якого строку – не уточнюється).
Занадто багато питань
Яка кількість поїздок має бути компенсована пільговикам – з проєкту неясно. У пояснювальній записці згадується інша постанова Кабміну – № 196 від 2018 року, за якою соціальна норма обмежена 30 поїздками на місяць.
Але ця постанова в судовому порядку визнана "протиправною і недійсною". Та й п. 3 нового проєкту постанови пропонує визнати 196-ту постанову такою, що втратила чинність. Однак новий обов'язковий мінімум не встановлюється.
Також незрозуміло, як або в якій пропорції компенсація враховуватиме кількість поїздок по місту і за його межами. Немає в постанові й точного переліку категорій пільговиків, для яких передбачається монетизувати проїзд.
У п. 2 йдеться, що "дія цього Порядку поширюється на окремі категорії громадян, які мають право на пільги з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах згідно із законами України" .
У нововведення багато противників
Громадське обговорення цього проєкту на сайті Мінсоцполітики тривало лише один тиждень, і за цей час зібрано 10 голосів на підтримку і 65 – проти. Більшість тих, хто взяв участь в обговоренні, називали запропонований порядок звуженням змісту та обсягу прав пільговиків, що заборонено Конституцією, і говорили про потенційну дискримінацію, адже далеко не всі місцеві бюджети зможуть виділити на компенсації справедливі суми.
Крім того, у законодавстві вказано, що пільги на проїзд повинні встановлюватися законами України, а не постановами Кабміну.
"Ветерани війни захищали державу Україну, а не село чи окрему громаду, повістки про мобілізацію вручала держава, тому пільги, встановлені законом, не можуть бути скасовані й гарантуються державою. Цю аксіому знають студенти 2-го курсу юридичного факультету. Тому виплата пільг для проїзду проводиться з державного бюджету України", – написано в одному з коментарів.
"Питання монетизації транспортних пільг необхідно впроваджувати на рівні закону, а не постанови Кабміну. Цю постанову чекає така сама доля, як постанови № 196 і 197. Крім того, ми продовжуємо посилатися на постанови № 354 і 355, якими встановлено пільги для пенсіонерів та інвалідів, хоча в статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" чітко визначено, що пільги за житлово-комунальними, транспортними послугами і послугами зв'язку та критерії їхнього надання встановлюються тільки законами України", – пише інший коментатор.
З огляду на те, скільки критики звучить на адресу цієї постанови, ризикнемо припустити, що порядок ще буде змінюватися.
Тим часом у квітні у громадський транспорт пускатимуть тільки за спецперепустками. Хто їх може отримати і що робити іншим, дивіться в сюжеті: