Грецькій кризі не видно кінця. Всі фото: AFP
За підсумками переговорів міністрів фінансів держав ЄС в Братиславі 9 вересня стало зрозуміло, що європейські кредитори не хочуть надавати Афінам другий транш на 2,8 млрд євро в рамках третього пакету допомоги.
"В ідеальному світі нам би хотілося побачити більше прогресу на цій стадії. Не секрет, що ще потрібно виконати багато роботи", – сказав європейський комісар з економіки та фінансів П'єр Московісі.
У свою чергу прем'єр-міністрові Греції Алексісу Ціпрасу залишалося тільки закликати до негайного перегляду програми допомоги, з тим щоб країна змогла повернутися на ринок бондів, беручи участь в програмі ЄЦБ щодо їх викупу. За даними Bloomberg, зараз прибутковість 10-річних грецьких облігацій становить 8,2%. Для порівняння: у Німеччині і Нідерландів прибутковість взагалі негативна, тоді як у проблемної Португалії вона становить 3%. Навіть у Кіпру з сміттєвим рейтингом вартість запозичень в два рази менше, ніж у Греції.
У Афін залишається час до кінця жовтня, щоб спробувати отримати ці 2,8 млрд євро. Але переконати кредиторів буде непросто.
За останній квартал зростання економіки Греції, яка зараз оцінюється в 176 млрд євро, склав лише 0,2%, що навряд чи відповідає очікуванням. Серед головних проблем Греції залишаються низька споживча активність, а також невисокі показники експорту.
Раніше в травні кредиторам з великими труднощами вдалося дійти згоди: після одинадцятигодинних переговорів все ж було прийнято рішення перевести Греції черговий транш у розмірі 10,3 млрд євро. Всього Афіни в рамках третього пакету допомоги повинні були отримати 86 млрд євро протягом трьох років. Основні виплати повинні припасти на 2017 рік, однак долю пакету вирішить Берлін. Раніше Греція вже отримувала два пакети допомоги на загальну суму 240 млрд євро, але їх виявилося недостатньо.
Щоб і далі отримувати гроші, уряд Греції мало провести приватизацію держвласності, а також виконати намічений план реформ, розроблений кредиторами. Схема розрахована аж до 2060 року – до цього часу співвідношення боргу країни до ВВП повинно знизитися з 117 до 20%. Для цього Греції було необхідно урізати витрати, підвищити податки, скоротити пенсії та інші соціальні виплати.
При цьому кредиторам складно домовитися не тільки з Афінами, а й між собою. Європейці вважають, що Афіни в цілому роблять досить для того, щоб в 2018 році профіцит бюджету до вирахування виплат за відсотками склав 3,5% ВВП, тоді як в МВФ вважають, що Греція такими темпами зможе додати тільки 1,5% ВВП. До 2018 року, згідно з планом, Греція повинна скоротити свої витрати на 3% від внутрішнього валового продукту, що становить приблизно 5,4 млрд євро.
Афіни пішли на ці умови. 22 травня парламент прийняв черговий закон про жорсткі заходи економії. Серед основних нововведень – створення нового фонду використання держмайна, у відання якого передається більшість державних підприємств. Всі отримані доходи, згідно з прийнятим законом, повинні спрямовуватися на погашення боргів країни (зовнішній борг Греції становить майже 330 млрд євро). Крім того, якщо цільові показники не покращаться, а профіцит бюджету не досягне необхідного рівня, автоматично знижуються зарплати, пенсії та інші виплати.
Раніше, 8 травня, грецький парламент вже прийняв проект податкової та пенсійної реформ. Згідно з цим законом, мінімальний розмір неоподатковуваного доходу знизився з 9,1 тис. до 8,6 тис. євро на рік. Скорочено різні соціальні виплати, щоб зменшити витрати на пенсії з 17 до 15% від ВВП до 2019 року.
Уряд також запровадив внески на соціальне забезпечення. Для роботодавців тариф складе 13,3%, для працівника – 6,7% від доходу. Внески встановлюються і для тих, хто отримує свій дохід без посередництва роботодавця, наприклад фермерів, адвокатів тощо. Ці верстви населення, відповідно до закону, повинні виплачувати пенсійному фонду 20% від своїх доходів протягом п'яти років замість фіксованої щомісячної суми .
Ці нововведення поставили в скрутне становище середній клас, який і так страждав від великих податків. Скорочення пенсій серйозно вдарило по домогосподарствах, прибуток яких прямо залежав від пенсійних доходів. Результати реформ в результаті влаштували кредиторів, проте економіка Греції все ще залишалася нестабільною. Допомога, на яку так розраховував прем'єр-міністр Ціпрас, не приносила значних результатів. Крім того, новий закон викликав широке невдоволення в суспільстві. У масових протестах проти реформ брали участь близько 25 тис. осіб.
Відмова в переведенні другого траншу – чергова серйозна перешкода для стабілізації грецької економіки.
Грецьку кризу вже навіть порівнюють з "Одіссеєю", у якій не видно кінця. Люди втомилися від тривалої кризи, віри в уряд майже немає. Рівень безробіття як і раніше залишається одним з найвищих в Європі. За даними статистичної служби Eurostat, близько чверті населення не мають роботи (25,6%).
З зв'язку з цим підвищується ймовірність соціальних хвилювань. "Важко бути оптимістом, – розповідав відставний моряк Ставрос Стейкос виданню The Guardian. – Хто б міг подумати, що дійде до цього? Хто б міг подумати, що у віці 63 років я буду боятися втратити свій будинок". Нещодавно йому скоротили пенсію до € 700, і цієї суми не вистачає навіть на те, щоб оплатити рахунки і виплати по кредиту. "Я не знаю, що принесе майбутнє. Все, що я знаю, що я зроблю все можливе, щоб захистити свою сім'ю і свій будинок".
Грецькому уряду доведеться піти на ще більші заходи економії: якщо показники не покращаться, кредитори можуть взагалі припинити надавати підтримку, що поставить під загрозу і без того слабку економіку Греції.
Влада намагається балансувати між умовами кредиторів і інтересами громадян, проте прийти до компромісу не вдається, в суспільстві накопичуються невдоволення і розчарування. За останніми соціологічними опитуваннями, вже 51% громадян песимістично дивиться на майбутнє країни. І хоча за час економічної кризи грецьке суспільство навчилося виживати і бути стійким, терпіння громадян на межі, тому уряду Греції потрібно зробити все можливе, щоб не допустити нових соціальних хвилювань.