Фото: з відкритих джерел
У другому кварталі на фінансовому ринку ситуація буде більш-менш спокійною. За словами фінаналітиків, на тлі посівної і травневих вихідних гривня буде стабільною, а від вкладів у криптовалюти найближчим часом краще відмовитися. Ставки за банківськими депозитами у кращому випадку залишаться на теперішньому рівні – тут суттєву роль відіграє диктатура держбанків, які намагаються вирішувати свої проблеми з активами за рахунок приватних вкладників.
Держбанки: продати не можна залишити
Сьогодні є достатньо аргументів для приватизації державних банків, говорить виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.
"У нас банки вже сформували резерви, пройшли діагностику і стрес-тести, закінчують докапіталізацію. Період очищення банківського ринку від баласту завершено, і масштабного виходу з ринку або гучних банкрутств ми не очікуємо", – говорить Коробкова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Експерт зазначає, що в деяких сегментах ринку частка держбанків перевищує 70% і вони мають виключне право обслуговувати певні категорії клієнтів або надавати низку послуг.
"Така конкурентна нерівність гальмує розвиток сектора в цілому і шкодить самим держбанкам. Зберігається також ризик додаткових бюджетних витрат на докапіталізацію в майбутньому. Уряд має намір усувати перекоси, змінюючи програми підтримки, які враховували б інтереси усіх учасників ринку, і готуючи до продажу держбанки. Я не впевнена, що інвестор миттєво знайдеться і не чекаю швидких оптимальних рішень. Багато залежить і від законодавця, а з цим у нас величезні проблеми", – підкреслила Коробкова.
Єдиним вагомим аргументом проти приватизації держбанків, за її словами, стане втрата бюджетних грошей, влитих в банки для їх порятунку.
"Повернути $ 12,5 млрд, які витратили на капіталізацію фінустанов з 2008 року, в умовах слабкого ринку нереально. Продаж державних банків в найближчій перспективі не дозволить компенсувати значну частину витрат. Але можливість, при необхідності, додаткових траншів докапіталізації загрожує ще більшими втратами для бюджету ", – підкреслює Коробкова.
Вклади: долар і гривня порівну
Фахівці вважають, що ставки за банківськими депозитами у другому кварталі не зростатимуть. Член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран пов'язує це з низькою конкуренцією на банківському ринку.
"На жаль, у нас держбанки, які займають до 60% ринку, диктують умови і намагаються лікуватися низькими ставками. Тобто вони вирішують свої проблеми з активами за рахунок приватних вкладників, – розповів Шапран. – Невелика конкуренція є серед банків з українським капіталом, але їх на ринку залишилося не дуже багато. Іноземцям, як і раніше, не потрібна дорога гривня. Очевидно, що наш ринок другий рік поспіль надто сегментований, і навіть зростання облікової ставки останні два місяці ніяк не вплинуло на ринок. Середній розмір депозитної ставки продовжує знижуватися".
За словами Шапрана, твердої альтернативи депозитам у питанні збереження грошей поки що немає, хоча частковою заміною можуть стати банківські метали. Але потрібно враховувати, що ці гроші не захищені Фондом гарантування вкладів.
"Більший вкладник може спробувати себе на ринку облігацій внутрішньої держпозики або корпоративних облігацій. Якщо говорити, у якій валюті зберігати гроші, то я б залишив зараз 50% в доларах або євро, а 50% тримав би у гривні на "коротких" депозитах або ощадних платіжних картах, – радить фінаналітик. – Банки краще вибирати державні або з іноземним капіталом, а ось депозитні програми потрібно вибирати ретельніше. Є дуже непогані програми з автоматичним продовженням. Але якщо виходити за периметр держбанків, то слід пам'ятати, що в Україні гарантована Фондом сума – до 200 тис. грн".
Кредити: в моді автопозики, а іпотека не ожила
Споживча активність українців зростає.
"Мобілок 2017-го купили 6 млн штук – на 22 млрд грн. Це на третину більше, ніж роком раніше. Частина покупок профінансована в кредит. За минулий рік банки видали кредитів на 119 млрд грн – на 53% більше, ніж 2016-го. Нерідко споживачі беруть кредит у магазині: якщо хочеться взяти товар дорожчий, а грошей не вистачає. Найпопулярніші кредити з терміном погашення до 2 років 2017-го їх видали на 78 млрд грн. Сплачують їх зазвичай за рік-півтора", – зазначає аналітик ICU Михайло Демків.
Добре йдуть автокредити: вперше з 2014-го річні продажі нових машин перевищили 80 тис. штук, і показники зростають.
"Ввезення "єврономерів" заморозило продажі нових бюджетних авто, але для продажу дорогих моделей цей фактор відіграє не дуже велику роль. Тому за рахунок автокредитів банки наростили кредитні портфелі на 2 млрд грн (+38% 2017 р.). Але реально показники вищі, адже, якщо покупцям не вистачає 10-20% для придбання авто, вони оформляють дорожчий кредит без застави (готівковий), бо не хочуть віддавати авто в заставу", – уточнює фінаналітик.
А ось надії на відновлення іпотеки не виправдовуються.
"За рік банки видали таких кредитів всього на 2 млрд грн. Це дуже мало. Банки надали право фінансувати купівлю нерухомості забудовникам. З двох причин. Перша – відсутність "довгої" гривні в банках. Мало хто оформляє депозити більш ніж на рік. А кредитування в валюті, під що західні банки отримували фінансування від акціонерів, відійшло в минуле через високі ризики. Інша причина – загальмувалося зниження кредитних ставок. І хоча іпотека в нацвалюті важлива для активізації економіки, проте зростання інфляції зупинило зниження ставок за внесками (і за ними кредитних. – Авт.), відповідно, старт доступних житлових кредитів відсунутий до кращих часів", – пояснює Демків.
Оформлення кредитних карток – окремий тренд. За рік населення позичило 36 млрд грн. Такі позики вигідніше, ніж купувати товар у розстрочку або брати кредити готівкою.
"Але не всім доступні карткові кредити – через погану кредитну історію. Допомогти тут можуть мікрокредитні організації, ломбарди. Тут сума кредиту нижча, ніж у банках, а ставка – вища. Наприклад: середня ставка за ломбардними кредитами – 180% проти 50-60% за картковими в банках. За рік ломбарди видають до 17 млрд грн кредитів на 30-40 днів", – пояснює Демків.
Долар: коридор в 25-27 грн і крипторизики
Експерти валютного ринку обіцяють, що як мінімум до кінця червня гривня буде стабільною по відношенню до валюти США. За словами незалежного валютного стратега Марії Сальникової, такий оптимістичний прогноз пов'язаний з низкою свят.
"Крім Великодня і майбутніх травневих на стабільність нацвалюти вплине також підготовка людей до сезону відпусток. Найближчим часом населення буде зацікавлене в обміні своїх заощаджень в іноземній валюті на гривню, – пояснює Сальникова. – Зазвичай в такі періоди гривні не дають впасти. До того ж відчутну підтримку надасть сільськогосподарський сектор, який зараз готуватиметься до посівної. Представники аграрного бізнесу заводитимуть гроші до країни впродовж другого кварталу".
За прогнозом Сальникової, курс готівкового долара найближчими місяцями коливатиметься в діапазоні 25,12-27,14 грн. Втім, за її словами, на стабільність нацвалюти ще може вплинути загроза неотримання п'ятого траншу від Міжнародного валютного фонду.
"Але представники органів влади, зокрема прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, утримуватимуть у фокусі червень 2018 року як можливу дату отримання коштів. Тому у другому кварталі ризик розростання кризи у відносинах України і МВФ відійде на другий план", – говорить експерт.
Останній, четвертий, транш від МВФ Україна отримала у квітні 2017-го.
А от експериментувати з вкладенням у криптовалюту Сальникова зараз не радить. За її словами, тисячі відсотків прибутковості, які біткоін і інші давали минулого року, можуть п'янити і, як наслідок, провокувати на необдуману купівлю цифрових грошей, не розбираючись в тому, що ж це за актив.
Експерт пояснює: люди, які хотіли легко заробити на різниці валютних курсів, сьогодні можуть спробувати отримати додатковий заробіток, просто вклавши капітал у криптовалюти.
"Але при цьому весь західний світ успішно виходить з подібних угод — капіталізація ринку криптовалют з початку року просіла на 55%. Суть мого попередження в тому, що другий квартал буде піковим моментом активізації шахраїв з пропозиціями вигідно інвестувати в криптовалюти. Недарма вже зараз інформаційне поле забито слоганом "іде криптовесна", – резюмує валютний стратег.