Заморожувати рахунки в банках планують за "прискореною" процедурою. Фото: utmagazine.ru
Уряд пропонує арештовувати банківські рахунки в режимі онлайн. Зараз цей процес за запитом виконавчої служби займає від декількох днів до місяця. Проте в ході переговорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Україна була досягнута домовленість автоматизувати цей процес і усунути з нього людський фактор.
Тому Мінфін спільно з банками пропонують створити єдину електронну базу даних про всі рахунки клієнтів банків. Через таку базу суддя відразу після ухвалення рішення про арешт зможе відправити у всі банки запит про виявлення та арешт коштів на рахунках, пише FinClub.
Банк, у свою чергу, повинен буде автоматично заблокувати рахунок. "Якщо на рахунку в одному банку буде знайдена достатня сума для арешту, то кошти будуть заблоковані відразу. Якщо коштів буде недостатньо, то буде продовжено пошук інших рахунків в інших банках", – розповіли в комітеті з питань захисту прав кредиторів Незалежної асоціації банків України (НАБУ). Вся процедура повинна буде займати кілька хвилин.
Якщо коштів буде недостатньо, продовжиться пошук рахунків в інших банках
Банки в обов'язковому порядку повинні будуть вносити в електронну базу інформацію про рахунки своїх клієнтів. Її адмініструванням займеться Нацбанк чи інший орган держвлади.
"Сьогодні єдиним центром, що володіє всією повнотою інформації про рахунки клієнтів, є фіскальна служба. Тому якщо вирішувати це питання, то потрібно, напевно, або відкривати новий центр, або наділити цими повноваженнями податківців, – говорить голова Комерційного Індустріального Банку Вадим Березовик. – В умовах різних операційних банківських систем мова не може йти саме про "базі", виходячи з того, що ця "база" буде статичною системою, яка якраз не дасть можливості проведення онлайн-операцій. Для онлайну необхідно програмне забезпечення, яке буде мати миттєвий привілейований доступ до операційної системи будь-якого банку".
Доступ суддів до інформації про наявність у клієнтів рахунків не порушує банківську таємницю. Відповідно до закону "Про банки і банківську діяльність", вона може бути розкрита за рішенням суду. Проте учасники ринку бояться зловживань через появу такої процедури.
На його думку керівника роздрібного банкінгу Агрокомбанку Ігоря Львова, онлайн-система не в змозі нівелювати вже традиційні ризики для фінансового сектора. "Найбільш показовий приклад – коли про можливе судовому рішенні стає відомо задовго до його винесення, і гроші з рахунків, які підлягають арешту, спокійно" мігрують "на інші, треті в цьому банку або в іншому. У підсумку заарештовується порожній рахунок", – нарікає банкір. Тому прискорення виконання рішення суду знизить частку шахрайств. "Іноді відбувається затягування процедури. І людині вдається забрати з банку гроші до того, як вони були заарештовані", – говорять в НАБУ.
Але така система потребує великої контролі. "Банкіри можуть арештовувати рахунки, котрі дають реальних аргументів заборгованості клієнта, як це часто зараз відбувається. Тому необхідно вибудувати систему компенсації збитків. Наприклад, якщо арешт був неаргументованим або потім був скасований, то позивач повинен буде заплатити штраф", – пропонує старший партнер адвокатської компанії "Кравець та Партнери" Ростислав Кравець.