Отримати кредит бізнесу непросто. Фото: moneyball.info
Українські банки дивляться на кредитування бізнесу без ентузіазму . І обсяги позик , залучені ринком , невблаганно скорочуються . Так , згідно з даними Національного банку України ( НБУ ) , за 2015 рік портфель корпоративних кредитів зменшився на 2,1 % або на 16,6 млрд гривень , а за 4 місяці скоротився ще на 8,1 млрд гривень . При цьому в портфелях вже виданих позик, превалюють кредити в іноземній валюті (їх – близько 60%), а частка проблемної заборгованості перевищує 23%. Хоча, за інформацією, озвученою заступником голови НБУ Катериною Рожковою, реальна частина "поганих" боргів може виявитися вдвічі вище. Про це, побічно свідчить іоб'ем резервів, сформований банками під заборгованість юросіб – понад 37% сукупного кредитного портфеля.
Банкіри ж дають песимістичні прогнози і заявляють, що в умовах падаючої економіки безглуздо чекати зниження ставок і відновлення кредитування.
Причини заморожування кредитування як фізичних осіб, так і бізнесу, очевидні. З одного боку, значно впала платоспроможність українських компаній, і погіршився їх фінансовий стан. Якщо вірити даним Держслужби статистики, за 2015 рік великі і середні підприємства отримали понад 230 млрд гривень збитків, а в першому кварталі 2016 року – 156 млрд гривень збитків.
Плюс до всього, бізнес просто не може собі дозволити користуватися позиковими коштами в умовах скорочення обсягів виручки, втрати не тільки внутрішніх, але і зовнішніх ринків збуту. Наприклад, за 2015 рік експорт українських товарів скоротився майже на 30% або більше ніж на 15 млрд доларів. Ще одна причина, по якій компанії не можуть користуватися позиками – конфлікти з фіскальними та іншими контролюючими органами.
"Вартість фінансування сьогодні коливається в межах 22-24% річних для заставних кредитних продуктів, 24-26% для короткострокових овердрафтів без забезпечення", – наводить приклад директор департаменту розвитку продуктів для середнього та малого бізнесу банку Credit Agricole Максим Дмитрієв ..
Така ставка не під силу навіть щодо " живим " компаніям з рентабельністю на рівні 13-15 % ( наприклад , в сфері АПК , енрегогенераціі , рітейлу ) , не кажучи вже про бізнес , який сидить глибоко " на дні " .
З іншого боку , банківська система бореться зі своїми проблемами . Ось уже два роки банки декларують колосальні втрати : – 53 млрд гривень збитків в 2014 році і ще – 66,6 млрд гривень в 2015 році. Крім того , за період з 1 січня 2014 року по 1 травня 2016 року зі ринку пішло ( а вірніше , було виведено силами НБУ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ) понад 70 банківських структур .
До того ж , на банківському секторі " висить " величезна кількість боргів . Сума тільки зовнішньої кредитної заборгованості перевищує 10 млрд доларів . А це майже 15 % ВВП . Тому , логічно , що в такій ситуації першочергово для банків завдання – врятуватися від банкрутства .
Так чи інакше , але фінансування бізнесу , нехай і в урізаному варіанті , залишилося . Йдеться в основному про поповнення оборотних коштів на строк до одного року . Деякі банки згодні надавати інвестиційні кредити ( на розвиток ) терміном до 3-5 років .
" Також може йтися про " швидкі " грошв невеликим і середнім фермерам для закриття поточних фінансових потреб ( поповнення оборотного капіталу , аваль векселів , банківські гарантії , лізинг ) , і про овердрафт як для існуючих , так і для нових клієнтів " , – розповідає член правління " ОТП Банку " Алла Бініашвілі .
Причому овердрафт необхідно погашати протягом 1-3 місяців , а його обсяг жорстко прив'язаний до оборотів компанії по банківських рахунках , і до її загальної платоспроможності . Іншими словами , навіть погоджуючись позичити гроші , банки встановлюють досить високу планку для позичальників .
" Сьогодні кредит можуть отримати компанії , які ведуть прибуткову діяльність і не мають негативної кредитної історії . Часто банки просять надати звіти про діяльність за останні два роки " , – пояснює начальник управління бізнес – клієнтів UniCredit Bank Ольга Полонська . Чималу роль при цьому відіграє наявність ліквідної застави , який як мінімум в 1,5-2 рази перекриває суму виданого кредиту .
" Саме тому більшість банків сьогодні не готові брати ризики по компаніям – стартапам , і кредитують лише розвиток бізнесу . Ризики при фінансуванні новостворених проектів на порядок вище , оскільки оцінити реальність і життєздатність їх бізнес – плану вкрай складно " , – коментує Дмитрієв .
В якості альтернативи , до речі , банки пропонують торгове і документарне фінансування , при якому фінустанова виступає гарантом проведення угоди . Наприклад , за дорученням клієнта – покупця зобов'язується оплатити відвантажений товар . Вартість такої послуги – на рівні 5-6 % , що значно нижче кредитної ставки . Але застосування подібних інструментів обмежене ( здебільшого , вони використовуються експортерами ) , і потребу в кредитних ресурсах вони , на жаль , замінити не можуть .
Банкіри вважають, що відновлення кредитної активності раніше, ніж в перспективі 1,5-2 років, очікувати не варто. І справа не тільки в негативному бізнес-кліматі. Наприклад, облікова ставка НБУ все ще залишається на високому рівні. Високої, навіть незважаючи на те, що в квітні Нацбанк знизив її з 22 до 19%, а в травні – ще на 1 п.п.- до 18%.
Європейський центробанк, наприклад, для стимулювання кредитного сектора і боротьби з низькою інфляцією ще червні в 2014 році ввів негативну ставку. Її значення спочатку становило 0,1%, а в грудні 2015 року був доведено до значення "мінус" 0,3%. Подібним шляхом пішов і Центральний Банк Японії, який в лютому 2016 вперше зважився на практику негативних ставок, стимулюючи, таким чином, банки кредитувати національну економіку.
Втім, висока кредитна ставка є лише одним з факторів активізації кредитування. "Його стримує високе боргове навантаження на економіку, низький платоспроможний попит на позикові ресурси, високий рівень проблемних кредитів і невирішені питання із захистом прав кредиторів", – пояснює Ольга Полонська .