Банківська система України поступово оживає після "апокаліпсису". Фото: Jeff Djevdet / Flickr
Українські банки відзвітували про фінансові результати за перше півріччя. Збиток діючих банків склав 9,2 млрд гривень. Це в 3 рази нижче за показник за аналогічний період минулого року, але все ще досить багато. Тобто, банківська система почала відновлюватися після фінансової кризи, але ще генерує мільярдні збитки, продовжуючи формувати резерви по проблемних кредитах, вважають експерти
Наслідки реформи фінансового сектора поки неоднозначні. Національний банк провів стрес-тести, в тому числі двічі – для найбільших банків, затвердив програми докапіталізації і повідомив, що більшість банків ці програми виконали. Попереду стрес-тестування ще 40 банків і поетапна докапіталізація дрібних фінустанов до мінімального рівня в 500 млн гривень. При цьому норматив достатності капіталу в банківській системі становить 13%, що є близьким до гранично допустимого мінімуму на рівні 10%.
На перший погляд, банки активно почали кредитувати: гривневі кредити корпоративного бізнесу з початку року зросли на 1,6 млрд гривень (на 0,5%.) Але на тлі надлишкової ліквідності, що "зависла" в останні півроку в банківській системі в розмірі близько 100 млрд гривень, такий приріст кредитів все одно що крапля в морі. До того ж, якість кредитних портфелів банків залишається низьким. За підсумками стрес-тестування Нацбанк оцінив рівень непрацюючих кредитів на рівні вище 50%. А норматив кредитування банками пов'язаних осіб, зловживання яким і стало першопричиною пережитих масових банкрутств на ринку, залишається вище допустимого максимуму в 25%.
Експерти сумніваються у швидкому відновленні банківської системи і її ключової функції – кредитування, вважаючи досягнення колишніх, докризових показників, малоймовірним.
Заступник гендиректора агентства "Кредит-Рейтинг" Ольга Шубіна охарактеризувала нинішню кредитну активність українських банків як "повільну". "Не дивлячись на деяке пом'якшення умов кредитування, переважно для середніх і малих підприємств, багато банків вважають за краще направляти ресурси в менш ризикові активи, серед яких депозитні сертифікати НБУ та облігації Міністерства фінансів", – заявила вона.
Основними причинами цього експерт вважає високі ризики на тлі низьких темпів розвитку економіки України. Також серед факторів, що стримують кредитування: низький рівень захисту прав кредиторів, висока вартість кредитування для позичальників, високий рівень закредитованості великих підприємств.
"Відновлення довгострокового, інвестиційного, кредитування малоймовірно. Банки працюють в основному з короткостроковим кредитуванням для поповнення оборотного капіталу. Можливе незначне зростання роздрібного кредитного портфеля в зв'язку з істотним відкладеним попитом населення, оскільки відсутні позитивні зрушення в рівні доходів домогосподарств", – прогнозує Шубіна.
Єгор Перелигін вважає, що свого дна банківська система вже досягла, і навіть змогла від нього відштовхнутися
Крім війни на сході України і стрімкої девальвації, фінансовий аналітик Єгор Перелигін відзначив і такий дестабілізуючий фактор, як високий рівень корупції в країні – корпоративним клієнтам дешевше купити потрібне рішення суду, чим повертати отримані кредити.
Перелигін вважає, що свого дна банківська система вже досягла, і навіть змогла від нього відштовхнутися. Але для відновлення кредитування треба зробити ще дуже багато.
А саме, знизити рівень інфляції і доларизації економіки, наростити експорт, залучити інвестиції, відновити добрі відносини з Міжнародним валютним фондом, провести реструктуризацію проблемної заборгованості, повернутися на ринки зовнішніх запозичень, а також впровадити ефективні інструменти хеджування ризиків. Одним словом, це завдання на роки.
Економіст Центру економічної стратегії Олександр Жолудь оцінює перспективи української банківської системи на найближчі 3-5 років з обережним оптимізмом. За його словами, очищення банківської системи триває, але швидше за все, всі великі потенційні банкрути вже пішли з ринку, і виведення менших за розміром банків вже не буде таким загальносистемним шоком.
Експерт вважає, що нинішні збитки банків не пов'язані з їх поточною роботою і в більшості випадків це відгомони проблем минулих років, зокрема, фінансової кризи 2008-2009 років. "Гроші, внесені акціонерами на докапіталізацію, канули як "вода в пісок". Відбувається поступове оздоровлення системи. Відновлення буде, але це буде нова система, з іншими пропорціями кредитного портфеля, валютною структурою", – прогнозує Жолудь.
Серед ключових факторів, які можуть прискорити процес, він назвав зниження ставок по кредитах, повернення депозитів в банки і наявність можливостей у акціонерів підтримувати фінустанови, а також зовнішні фактори, включаючи зростання економіки і доходів громадян, доступ до зовнішнього фінансування. "Питання повного повернення довіри – проблема найближчих декількох років", – вважає експерт.
Національний банк намагається стимулювати кредитування, знижуючи облікову ставку, яка тягне за собою ринкові ставки і робить кредити більш доступними. В рамках останнього рішення щодо монетарної політики в кінці липня регулятор знизив ставку до 15,5% річних і анонсував її подальше зниження – до прогнозованого рівня інфляції в 12% до кінця року.
За оцінками НБУ, середня ставка за довгостроковими гривневими кредитами корпоративному сектору на початок серпня становила близько 21% річних. Це на два процентних пункти нижче, ніж на початок року, але ще досить дорого для бізнесу, який також, як і банки, переживає не найкращі часи.
Більш різко знижувати облікову ставку Нацбанк поки не ризикує через побоювання дестабілізації валютного ринку. "Ми поки не поспішаємо і поступово знижуємо нашу ставку, тому що хочемо, щоб зайва ліквідність, яка є на ринку з кінця минулого року в розмірі 100 млрд гривень, перебувала під контролем. Але ми даємо ринку зрозуміти, що знижуємо ставку, і наш цільовий рівень – рівень інфляції", – пояснює глава НБУ Валерія Гонтарева.
Але справа не тільки в ставці. Банки, як і вся економіка країни, не можуть ігнорувати той факт, що перспективи взаємин з ключовим кредитором України (Міжнародним валютним фондом) залишаються туманними. Фонд затримує надання нашій країні чергового траншу кредиту вже на рік через відставання держави від графіка структурних реформ.
Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко застерігає, що розрив відносин з МВФ призведе до різкого погіршення ситуації у вітчизняній економіці та стрімкої девальвації гривні до рівня 30 гривень/долар. Імовірність реалізації такого сценарію, за оцінками експерта, невелика і складає близько 10%, але вона є.