Гривні пророкують стабільність. Фото з архіву / Фото: Олександр Яремчук
Економісти вважають, що ставки за кредитами і депозитами знизяться, а гривня буде більш-менш стабільною, без різких коливань. Але аналітики радять українцям не розслаблятися, адже ніхто не скасовує старих-нових викликів для нашої економіки. "Ключові форс-мажори для України ті ж самі – військові дії на Донбасі і ймовірна криза в Китаї з падінням цін на сталь і залізну руду. Ці ризики будь-якої миті можуть вдарити по нашій економіці", – вважає фінаналітик Віталій Шапран. А виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова не виключає, що на дестабілізацію економіки можуть вплинути можливі кадрові зміни на ключових постах, включаючи НБУ: "Це завжди розбурхує ринок і негативно позначається на курсі" (про можливі наслідки відставки Гонтаревої читайте в окремому матеріалі) . Також, на її думку, треба співпрацювати з МВФ, адже це сигнал для світової спільноти про реалізацію в нашій країні різних інвестпрограм.
Курс долара не вийде за межі 29 грн/$
До літа нацвалюта поводитиметься спокійно, вважають експерти. "Якщо в II кварталі 2017 року курс гривні коливатиметься в межах 26-28 по відношенню до долара, це можна вважати нормальним коридором. Фінансовий ринок стабілізовано, оскільки ЄС виділив нам транш в 600 млн євро, а МВФ надав $ 1 млрд", – зазначає головний аналітик рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран. За його словами, ситуація з золотовалютними резервами України виглядає цілком оптимістично, адже в лютому-2017 їх рівень досяг $ 15,5 млрд. Тобто у Нацбанку вистачить ресурсів для згладжування можливих коливань нацвалюти шляхом проведення валютних аукціонів.
Водночас виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова вважає, що цієї весни нацвалюта коливатиметься в вищих межах – 27-29 грн/$. "Незважаючи на те, що імпорт природного газу знижуватиметься через сезонність, існує все ж кілька факторів, які тиснутимуть на гривню. Через економічну блокаду окупованих районів Донбасу Україні доведеться найближчими місяцями шукати альтернативні джерела вугілля, яке, швидше за все, буде дорожче через вартість транспортування, а значить, імпорт зростатиме. До того ж блокада вдарить по металургії, яка становить 25% експортної виручки. А консенсус-прогноз говорить про те, що ціни на промислові метали знижуватимуться. Таким чином, стан торгового балансу України може погіршитися", – зазначає Коробкова. Разом з тим не варто побоюватися виплат за зовнішніми боргами, які цього року становитимуть $ 5,4 млрд. "2017-го ці виплати не сильно впливатимуть на курс, оскільки доларової ліквідності в банківській системі досить. Щоправда, невідомо, як бути з $ 3 млрд боргу перед Росією, адже суд щодо ньогоу Україна поки що програє. Наразі ця історія надає лише психологічний тиск на курс, оскільки всі розуміють, що суди можуть тривати не один рік", – уточнює Коробкова.
На ринку готівки кредитів відлига
Кредитні пропозиції почали дешевшати більше року тому, і ця тенденція збереглася і нинішньої зими. Зокрема, в першому кварталі 2017 року ставки за позиками впали на 1,5-2%. "Сьогодні на ринку спостерігається зниження відсоткових ставок за всіма видами кредитних продуктів. У другому кварталі можна чекати на їх незначне зниження до 0,5%", – зазначає Валерія Малахова з "Ощадбанку". Не виключено, що цієї весни деякі банки пропонуватимуть своїм клієнтам споживчі кредити в гривні вже за ставкою 11-12% річних. Водночас Сергій Міщенко з "Ідея Банку" впевнений, що пропозиції щодо позик дешевшатимуть поступово – на ці розклади впливають зниження ставок за депозитами, збільшення конкуренції серед банків на ринку кредитування.
Зараз найпопулярнішими серед населення залишаються споживчі позики, зокрема надають можливість оформлення платіжної картки або отримання кредиту готівкою. І перспективи для зростання споживчого кредитування є цілком серйозні, вважає начальник відділу агентських продажів споживчих кредитів "Укрсоцбанку" Ірина Козачук. "Серед клієнтів є попит, і банки готові його задовольняти. За результатами першого кварталу 2017 року ринок і кредитних карт, і готівкового кредитування вже досить зріс, тому кількість кредиторів і обсяги кредитування зростатимуть", – зазначає банкір. Тим часом Валерія Малахова уточнює, що "відлига" на ринку кредитування торкнулася також автомобільних і іпотечних позик: "Якщо говорити про надання споживчих кредитів, то вимоги банків до кредитної історії і структури доходів позичальника стали ліберальнішими. Отримали розвиток і нові іпотечні програми кредитування, в тому числі для переселенців із зони АТО. Є й спецпрограми під акредитованими забудовниками. А в автокредитуванні банки знизили перший внесок при покупці всіх типів автомобілів".
Депозити дешевшають, а довіра зростає
Навесні ставки за депозитами продовжать знижуватися. "З 2016-го середня ставка за строковими депозитами фізосіб знизилася з 20% в гривні на початок року до 17% наприкінці грудня. Цьому сприяла стабілізація в економіці і на валютному ринку", – зазначає начальник відділу депозитів та заощаджень "Укрсоцбанку" Ірина Стрепетова. Ця тенденція продовжується і зараз – за ставками депозитів знижується в гривні і валюта. "Банки поступово відходять від необхідності залучати ресурс за високою ціною, що пов'язано з поступовим зменшенням облікової ставки НБУ, зменшенням кількості банків на ринку і необхідністю зниження ставок кредитування. Тому в другому кварталі 2017-го можна очікувати незначне зниження відсоткових ставок до 0,5%", – говорить директор департаменту роздрібного бізнесу "Ощадбанку" Валерія Малахова.
Зокрема, директор Департаменту розвитку банківських продуктів "Ідея Банку" Сергій Міщенко наводить приклад, що відсоткові ставки за 6-місячними депозитами фізосіб у гривні можуть знизитися до рівня 14,6-15%.
Незважаючи на зниження прибутковості вкладів, повертається довіра клієнтів до банків. "Приплив депозитів населення триває навіть при зниженні депозитних ставок, хоча в кризу банки вимушено підвищували ставки, щоб утримувати вкладників", – говорить Валерія Малахова.
А Сергій Міщенко зазначає, що повернення довіри до банківської системи сприяє Фонд гарантування вкладів, оскільки вкладники, які постраждали від неплатоспроможних банків, справно отримують свої компенсації. У свою чергу, Ірина Стрепетова уточнює: довіру до банків допоміг повернути і НБУ, який поступово знімає валютні обмеження. "Сьогодні клієнти готові розміщувати кошти на тривалий період. Якщо в кризу популярними були депозити на три місяці і навіть тижневі, то зараз клієнти вважають за краще розміщувати кошти на вклади від півроку без можливості дострокового розірвання".
Розпродажу держбанків заважають "скелети"
Українців продовжує турбувати стан фінсистеми, адже взимку найбільший "ПриватБанк" отримав приставку "держ". І як ці пертурбації вплинуть на стабільність економіки, поки що неясно. "Вперше після розпаду СРСР держава володіє більше ніж 50% банківської системи країни. Позитив: держава може впливати на зниження ставок. Це не радує рантьє, які звикли жити на дохід від депозитів, зате обнадіє тих, хто бере кредити", – пояснює фінаналітик ICU Михайло Демків. Далі держбанки планується продати приватним власникам, але приватизації заважають "скелети в шафі". "У "Ощадбанку" – зобов'язання держави компенсувати" згорілі "вклади українців в Ощадбанку СРСР. І з урахуванням 15-кратної девальвації вкладів, що сталася з 1996 року, і виплачених сум, обсяг боргу, що залишився, – 110 млрд грн. Це більше, ніж всі депозити в "Ощадбанку". Юридично ці зобов'язання на державі. Але, з точки зору інвестора, борги радянського банку – ризик", – зазначає Демків. У свою чергу, "ПриватБанк" був приватним, а став "держ" вимушено, адже "його власники не захотіли латати діри в капіталі банку своїми грошима".
" Держава націоналізувала банк разом з боргами, влила кошти платників податків. А гроші екс-акціонерів і їх бізнес-партнерів (29,4 млрд грн) держава, відповідно до закону, списала для покриття збитків. Але вони судяться за свої гроші. Ризик для інвестора – при позитивному рішенні судів повертати ці гроші доведеться йому", – уточнює Демків. Продаж держбанків, ймовірно, розтягнеться на кілька років. "Їх акціонерами стануть міжнародні фінустанови і інвестори з України. Але спершу банкам треба розібратися зі "скелетами в шафі", – зазначає Демків. – Це означає, що поки 100% держгарантії щодо депозитів "Ощадбанку"зберігаються. А "Укрексімбанк" і "ПриватБанк" такого статусу, незважаючи на ухвалення закону, не отримали. Все ж державна фінпідтримка цих банків ставить їх депозити в один ряд з "ощадівськими за надійністю.