Ну, а зараз – складне завдання для простих людей. З пункту А – наприклад, Київ, – в пункт Б – наприклад, Чернігів, – маршрутка долає відстань майже в 150 кілометрів за 100 грн. А з того ж пункту А – Київ – до пункту В – аеропорт Бориспіль – подібна маршрутка долає відстань за ті ж сто гривень. У задачі питається: чому маршрут з різницею в сто кілометрів коштує однаково?
Хто змушує нас переплачувати, як формуються тарифи, і хто контролює ціноутворення? Журналісти взяли на себе сміливість розібратися в цій складній задачі і постараються відповісти на всі запитання.
Літо, спека, сезон відпусток. Дуже часто квиток на поїзд в цю пору не дістати. Вихід один – їхати на курорт або до родичів – на автобусі.
Квиток з Києва до Чернігова. За 150 кілометрів на автобусі доведеться заплатити 100 грн.
Напрямок, популярний в цю пору року, – зі столиці до аеропорту "Бориспіль". Відстань в чотири рази менша, ніж до Чернігова, але вартість квитка – все ті ж 100 грн.
І найдивніше. Поїздка на 5 кілометрів далі – в саме місто Бориспіль – обійдеться пасажиру втричі дешевше.
Чудеса та й годі.
За словами експерта, тут питання стоїть не кілометражу, а питання пасажиропотоку і платоспроможності клієнта. І зрозуміло, що аеропорт "Бориспіль" є цікавим напрямком, і там ціна вища.
Коли ціну проїзду визначає відсутність конкурентів і наявність готових платити пасажирів – це неправильно, але хоча б зрозуміло. Інша справа – коли наживаються на малозабезпечених і пільговиках. Пенсіонерка Валентина вперше за п'ять років приїхала в столицю з Чернівецької області. Внучці в Києві не продали пільговий квиток.
Експерт транспортної галузі В'ячеслав Коновалов стверджує: на багатьох маршрутах працюють монополісти. Вони й диктують умови гри.
За його словами, ціна в середньому завищена на 30-40 відсотків за різними оцінками.
Явна домовленість. Всі розуміють, що їх за руку можна зловити, але антимонопольний комітет в упор нічого не бачить.
Перевірити зір антимонопольного комітету прем'єр Володимир Гройсман доручив Державній аудиторській службі.
Як же все-таки формується вартість квитка на міжміські перевезення? Виявляється, все дуже просто.
З 2015 року на міжміських та приміських регулярних перевезеннях – вільні ціни. Задарма вози або втридорога. Хоча ще зовсім недавно держава за перевізниками стежила пильно.
За словами експерта, була вимога – не більш ніж 30 копійок за пасажирокілометр в тарифі, потім збільшили до 50, а потім просто взяли і скасували.
І ринок перевезень перестали контролювати. Виграв перевізник конкурс на маршрут – далі нехай заробляє, аби закон не порушував. Але практика показала: щоб заробляти гривню на маршруті – не обов'язково вигравати якісь прозорі конкурси і виконувати якісь вимоги. Адже можна спокійно і безкарно возити пасажирів нелегально. Сірих перевізників можна зустріти в будь-якій точці країни. Здавалося б – хай хоч така – але конкуренція.
Однак, насправді – це все той же необгрунтовано дорогий проїзд та ще й без будь-яких умов і відповідальності.
Про те, що саме колесить по міжміських маршрутах, кажуть заголовки стрічок новин тільки останнього місяця.
На Прикарпатті з міжміського автобуса на ходу випала жінка. У Червонограді у автобуса міжміського сполучення відірвався по дорозі паливний бак.
Спеціальна служба, яка повинна відслідковувати "сірих" перевізників, існує – це "Укртрансбезпека".
Служба звітує про масові перевірки і штрафи. Кажуть, що з початку року перевірили понад 35 тисяч автобусів. З них порушення виявили у третини. Сумарно провинилися оштрафували на 5 мільйонів 250 тисяч гривень.
Однак у профільному міністерстві роботою "Укртрансбезпекі" незадоволені. І планують вкотре змінити правила для бізнесу.
Крім того, навесні були прийняті нові правила. Можливість працювати на маршруті отримає той перевізник, який відповідає жорстким вимогам до автобусів і їх стану. Тепер вищі бали нараховують за безпеку транспорту і відсутність порушень. А раптом – стануть возити, як за кордоном.