В Україні можуть змінити правила арешту активів і майна, здобутих незаконним шляхом
Депутати наступного тижня можуть змінити правила арешту активів і майна, здобутих незаконним шляхом: у вівторок-середу комітети розглянуть три вже прийнятих у першому читанні закони: про арешт і спецконфіскацію майна, і створення Національного агенства з виявлення, розшуку та управління активами. Після цього закони планують внести в зал для прийняття в цілому. Експерти кажуть, що норми гарні, але потрібна служба моніторингу доходів чиновників.
Перший законопроект дозволяє за рішенням слідчого судді заарештовувати майно, записане на третіх осіб, наприклад, на матір або дружину особи, підозрюваної, приміром, в корупції чи розкраданні держкоштів.
"Акцент зміщується з процесуального статусу людини на суть майна або активів. Але той факт, що вони здобуті злочинним шляхом, повинен буде довести прокурор, – пояснює заступник генпрокурора Віталій Касько. – Побоювання, що можна буде відбирати майно у кого завгодно, невиправдані: наприклад, не можна заарештувати майно, якщо власник не знав і не міг знати про його злочинний характер. Прокурор же повинен подати документи про вартість майна, зарплатою підозрюваного і його родичів, на яких, наприклад, записано майно, і довести, що воно перетворено з активів, здобутих незаконно". При цьому власник майна зможе оскаржити такий арешт скільки завгодно разів, відзначає Касько. Другий закон поширює спеціальну конфіскацію, яка застосовується як вид покарання і для відшкодування збитку, на всі злочини – адже зараз конфіскація не передбачена навіть за статтями про торгівлю наркотиками, людьми і тероризмі.
Ще одним законом планується створити Нацагентство з управління активами, співробітники якого, за запитом прокуратури, шукатимуть активи підозрюваних.
Туди, як розповів "Сегодня" заступник міністра юстиції Антон Янчук, увійде близько ста осіб: "Тут не потрібен великий штат співробітників. Працівники будуть займатися аналітичною роботою". Для пошуку активів агентству дадуть доступ до всіх баз даних органів влади, крім того, вони будуть зв'язуватися з такими ж агентствами за кордоном. "Заарештувати майно можна буде через день, а не через два тижні, як це є зараз", – підкреслює Янчук. Зарплати співробітників поки не прописані, але, за словами представника Центру з протидії корупції Дарини Каленюк, поправки до закону від депутатів передбачають рівень зарплат трохи нижче, ніж у працівників НАБ. Також агентство зможе продавати арештоване майно (оцінювачів і управителів, які займатимуться продажами, відберуть на конкурсі). "Є майно, яке щодня втрачає вартість: електронна техніка, транспортний засіб, – пояснює Янчук. – В інтересах особи-власника його продати, а гроші внести на рахунок". Ці гроші відправлять на депозитний рахунок в держбанк, але у випадку виправдувального вироку власник отримає тільки основну суму, а не відсотки.
У Раді вже написали до законів близько 200 поправок, але сподіваються, що за допрацьовані закони голоси будуть.
Справа в тому, що необхідність створення агентства – один з критеріїв виконання плану дій щодо лібералізації візового режиму, кажуть у комітеті із закордонних справ. А перший заступник голови комітету з питань правосуддя Леонід Ємець впевнений, що без закону не можна: "Інакше ми дозволимо злочинцям і далі перепродувати вкрадене майно".
ДУМКА. На думку юристів, паралельно закону потрібна служба моніторингу доходів і витрат чиновників. "На практиці дуже складно довести, що майно купувалося на кошти, здобуті незаконним шляхом. Є дуже багато схем, що дозволяють відмити гроші – офшори, покупка збиткових ресторанів для родичів...", – зазначає юрист Василь Мірошниченко. При цьому, за його словами, норма корисна: "Якщо передбачать процедуру доведення наміру на ухилення від слідства за допомогою передачі коштів третім особам".
Гроші підуть на захист свідків
Гроші, отримані від конфіскації майна та активів, планують направляти в спецфонд держбюджету з управління активами. У першу чергу він буде створений для повернення коштів, незаконно вивезених за кордон. При цьому 25% доходу спецфонду підуть на розвиток самого агентства. "Це не зарплати, а організація захисту свідків, закупівля технічних засобів і так далі", – зазначають у Мін'юсті. Також гроші спецфонду підуть на боротьбу з корупцією та удосконалення роботи правоохоронних органів, запевняють розробники. Управляти грошима буде комісія, до якої увійдуть представники ЄС, США та українського Кабміну.
Втім, відсоток, що йде на агентство, можуть знизити: "Головне, щоб залишився спецфонд: іноземні держави не дуже охоче будуть повертати кошти, якщо вони будуть направлятися до держбюджету. Є певна недовіра", – говорить заступник генпрокурора Віталій Касько.
Агентство також створить реєстр арештованого та конфіскованого майна, а управляти буде тільки майном і активами вартістю від 10 000 доларів. "Агентство не займатиметься управлінням заарештованими велосипедами", – запевняють у Центрі з протидії корупції.