Доходи українців, принаймні номінальні, у цьому році можуть вирости трохи більше, ніж це планувалося спочатку. Зокрема, 6 серпня президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради проєкт закону про внесення змін до держбюджету на 2020 рік, яким пропонується підвищити мінімальну зарплату з 1 вересня до 5000 грн. Цей законопроєкт передбачається розглянути на позачерговій сесії до кінця серпня.
Чим викликане таке позапланове підвищення зарплат і як це позначиться на інших виплатах, з'ясовував сайт "Сьогодні".
Як зростуть зарплати
У законі про держбюджет на 2020 рік спочатку була закладена мінімальна зарплата в розмірі 4723 грн на місяць, або 28,31 грн на годину. Такі зарплати встановлювалися з 1 січня, і змінювати ці цифри протягом року не передбачалося. Однак після початку кризи президент поставив перед Кабміном завдання підвищити рівень мінімальної зарплати в Україні. И 27 червня прем'єр-міністр Денис Шмигаль надав президенту попередній графік такого підвищення.
Згідно із цим графіком з 1 вересня 2020 року мінімальні зарплати в Україні мають зрости до 5000 грн, тобто на 277 гривень, або на 5,9%. З 1 січня 2021 року мінімальна зарплата має становити 6 тис. грн, тобто збільшитися на 1277 грн, або на 27% порівняно з нинішньою зарплатою. Станом на 1 липня 2021 року заплановано третій етап підвищення зарплат – до 6,5 тис. грн. Отже, за півтора року мінімальна зарплата може вирости більше, ніж на третину – на 37,6% порівняно з нинішньою "мінімалкою".
Втім, у законопроєкті, поданому президентом, йдеться тільки про перший етап підвищення зарплат – до 5000 грн з 1 вересня. Що стосується наступних підвищень, то їх можна буде закласти в держбюджет на 2021 рік, проєкт якого розраховує сам Кабмін.
У супровідній записці до законопроєкту написано, що його мета – "підвищення якості життя громадян завдяки підвищенню рівня доходів трудящого населення". Гроші на додаткові виплати передбачається взяти переважно з тих сум, що були заплановані на обслуговування державного боргу – 3,5 млрд грн. Із цієї бюджетної статті вийшло заощадити "у зв'язку з відхиленням фактичного курсу національної валюти щодо іноземних валют порівняно з прогнозними курсом".
Крім того, оскільки підвищення зарплат зазвичай тягне за собою збільшення податкових зборів, ці "надлишки" також планують спрямувати в зарплатний фонд. За розрахунками Кабміну, на 461,3 млн грн виростуть збори з податку на доходи фізосіб і на 80 млн грн – з податку на додану вартість. Разом 541,3 млн грн також будуть наплавлені на виплату підвищених зарплат бюджетникам.
Якщо зростуть мінімальні зарплати, автоматично підвищаться і всі інші зарплати бюджетників. Що ж стосується комерційного сектору, то після збільшення мінімальної зарплати Кабміном там процес зростання зарплат відбувається не одномоментно і не швидко (див. графік). Однак у тому, що й ці зарплати "підтягнуться" слідом за бюджетними, сумніватися не доводиться.
Як уже зазначалося, зростання зарплат автоматично означає збільшення податків. Зокрема, на роботодавця ляжуть додаткові витрати у зв'язку зі збільшенням єдиного соціального внеску (ЄСВ), який становить 22% від зарплати. За збільшення мінімальної зарплати з 4723 до 5000 грн ЄСВ зросте мінімум на 61 грн.
Також зростуть податкові відрахування з зарплат працівників – податок на доходи фізосіб (18%) і військовий збір (5%). Зараз з мінімальної зарплати відраховується близько 1086 грн, і людина на "мінімалці" отримує на руки близько 3637 грн. Коли мінімальні зарплати виростуть до 5000, податкові відрахування з цієї суми збільшаться до 1150 грн, а працівник на "мінімалці" буде отримувати на руки 3850 грн.
Як зміняться пенсії
Величина пенсій безпосередньо не пов'язана з ростом мінімальної зарплати. Мінімальна пенсія обчислюється, виходячи з розміру прожиткового мінімуму. А цей показник підвищувати додатково, крім того, що заплановано в держбюджеті на цей рік, поки не передбачають. Пенсії нових пенсіонерів прив'язані до середньої зарплати по країні, однак індексація проводиться раз на рік.
Тож у цьому році "позапланового" зростання пенсій для більшості пенсіонерів, швидше за все, не буде. Однак на наступний рік у бюджеті, очевидно, буде закладено підвищення пенсій, як мінімум відповідне зростанню мінімальних зарплат. Річ у тім, що міжнародні нормативи вимагають забезпечувати пенсіонерам виплати на рівні не нижче 40% мінімальної зарплати. В Україні цього співвідношення намагаються майже дотримуватися, принаймні, не збільшувати розрив. Наприклад, у січні мінімальна зарплата підвищилася до 4723 грн, а мінімальна пенсія – до 1638 грн, що становило 34,7% від мінімальної зарплати. У липні, після збільшення прожиткового мінімуму, мінімальна пенсія зросла до 1712 грн, це 36,2% від мінімальної зарплати. А на 1 грудня цього року заплановано чергове підвищення прожиткового мінімуму і, відповідно, мінімальних пенсій. Пенсіонери отримуватимуть мінімум 1 769 грн. Якби мінімальні зарплати не виросли, це становило б 37,5% від їх розміру. Але якщо законопроєкт, поданий президентом, буде прийнятий і зарплати виростуть мінімум до 5000 грн, груднева мінімальна пенсія становитиме тільки 35,4% від мінімальної зарплати.
Про те, що прожитковий мінімум і пенсії в 2021 році планується підвищити, вже заявила міністр соціальної політики Марина Лазебна в інтерв'ю телеканалу "Україна 24".
"Ми максимально швидкими темпами хочемо підвищити прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність... На наступний рік ми б хотіли зробити прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, 2100 гривень. Тобто не 1769 гривень, що буде на грудень, прожитковий, а збільшений більш ніж на 300 гривень. Але це наші прогнозні розрахунки", – сказала вона.
Причому, за словами міністра, для людей після 65 років за наявності стажу 30 років у жінок і 35 років у чоловіків мінімальна пенсія має становити 2400 гривень, а з липня (якщо мінімальна зарплата зросте до 6500 грн) – 2600 грн. Крім того, у березні 2021 року має бути проведена індексація всіх пенсій.
Експерти: паралельно виростуть інфляція і курс долара
Збільшення зарплат у період падіння економіки не має під собою економічного підґрунтя, а отже, може відбуватися тільки за рахунок "друкування грошей", кажуть експерти.
"Будь-яке підвищення зарплат в умовах падіння економіки – це неправильний шлях. Коли зарплати ростуть в умовах економічного зростання – це нормально, а коли економіка падає, а зарплати ростуть – це говорить тільки про те, що починається "друкування грошей". У такому рішенні я вбачаю дві проблеми. По-перше, у бюджеті просто немає для цього грошей. Реальний дефіцит бюджету на цей рік і так буде не менше 400 млрд грн. І закрити цю дірку буде проблематично з огляду на те, що ми, очевидно, будемо знову мати проблеми з МВФ. Деякі фактори говорять про те, що Україну знову можуть поставити "на паузу", і восени ми не отримаємо грошей ні від фонду, ні від Світового банку. Але навіть якщо б ми отримали всі гроші від міжнародних партнерів, які планували отримати, ми все одно не закрили б бюджетну діру в 300-400 млрд. По-друге, я вбачаю проблему в тому, що бізнес фактично змусять також підвищувати зарплати. Мінімальні зарплати виплачує зазвичай малий бізнес. А у нього сьогодні, внаслідок пандемії, дійсно складна ситуація. Якщо його ще змушуватимуть збільшувати зарплати і, відповідно, податки, очевидно, ми побачимо, що бізнес буде або закриватися, або йти в тінь", – каже економічний експерт Борис Кушнірук.
Відповідно, слідом за істотним зростанням зарплат може зрости інфляція, а гривня девальвує.
"Зростання зарплат до 5 тисяч – це не істотне підвищення, це могли зробити і раніше. Але підвищення до 6 тисяч... Треба буде знайти додаткові десятки мільярдів гривень, щоб платити такі зарплати. На сьогодні там таких грошей немає, і навряд чи вони з'являться в 2021 році. Навіть за найоптимістичнішими прогнозами істотного зростання економіки України і бюджету в 2021 році не буде. Крім того, за такого суттєвого зростання зарплат однозначно виростуть ціни, тобто буде інфляція. За зростання зарплат на 27% не менше ніж на 20% зросте й інфляція. Тобто замість зростання доходів людей гроші знеціняться, відбудеться девальвація гривні. І ми побачимо курс понад 30 грн за долар", – прогнозує президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
Водночас експерти дали песимістичний прогноз зміни ВВП у нинішньому році.
Нагадаємо, що, згідно з даними Держстату, середньостатистичний працівник в Україні за пів року "з зарплати" став багатшим більш ніж на 1000 гривень, але далеко не все так розбагатіли.