Введення квот на імпорт сірчаної кислоти призвело до монополізації ринку, із цим повинен розібратися Антимонопольний комітет. Про це заявив народний депутат Муса Магомедов.
Депутат нагадав, що після введення квот на ввезення сірчаної кислоти у 2018 році, які нібито мали б захистити вітчизняного виробника, ціни на ресурс виросли більш ніж у два рази, при тому, що ціни на сірку, що є сировиною для виробництва кислоти, знизилися вдвічі. Але заробили на цьому не виробники, а фірми-посередники.
"Ці гроші насправді не опинилися у виробників, їх прибрали з поля зору різні прокладки – "Торгсервіс", " Возбок"... ніхто не побачив цих грошей – ні виробники сірчаної кислоти, ні споживачі – металурги-коксохіміки", – розповів Магомедов.
На його думку, уряду слід скасувати квоти, оскільки в результаті дії таких схем на ринку втрачають як виробники, які зазнають збитків, так і споживачі сірчаної кислоти, оскільки вони періодично стикаються із дефіцитом ресурсу.
"Якби від цього квотування був якийсь ефект для вітчизняних виробників, то можна було б говорити, щоб продовжити його. Але насправді ефекту немає ні для кого – ні для виробників, ні для споживачів. Тому треба скасовувати. Чому цього не робить міністр Петрашко, не розумію... або він підтримує якихось своїх близьких знайомих. Я не розумію, чому це не дає ніякого вихлопу для виробників, але при цьому квота продовжує зберігатися", - сказав Магомедов.
На думку депутата, вітчизняні виробники ресурсу вступили у монопольну змову і штучно завищили ціну на кислоту, тому у ситуацію зобов'язаний втрутитися Антимонопольний комітет.
"Три підприємства ("Зоря"," Возбок"," Сумихімпром") займають 75% ринку. Тому це однозначно монополія, і однозначно там є змова і потрібно розбиратися у цій справі Антимонопольному комітету... коли сірка падає вдвічі, а сірчана кислота піднімається теж удвічі – це інакше як змовою назвати не можна", - підсумував Магомедов.
Раніше народний депутат Муса Магомедов звертався до НАБУ щодо порушень на держпідприємстві "Східний ГЗК", яке продає свою продукцію – сірчану кислоту – виключно через посередника, в результаті чого державі було завдано збитків на 137 млн грн.
Нагадаємо, з 1 вересня 2018 р. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі Мінекономрозвитку ввела квоти на постачання сірчаної кислоти. Офіційною причиною став нібито захист вітчизняного виробника. У результаті введення обмежень ціни на сірчану кислоту без об'єктивних передумов виросли майже у два рази, відбулася монополізація ринку. Це, своєю чергою, призвело до того, що підприємства-споживачі опинилися у заручниках у окремих посередників. Ті зривають поставки, диктують економічно необґрунтовані умови, однак вибору немає – купити сірчану кислоту через квоти на імпорт можна тільки у обмеженого кола постачальників, якими, як правило, є приватні компанії, а не державні підприємства, які цю сірчану кислоту виробляють.
Експерти та представники профільних асоціацій наполягають на необхідності негайного скасування обмежень на імпорт сірчаної кислоти та олеуму для нівелювання ризиків недозабезпечення підприємств-споживачів критично важливою для них сировиною, а також створення умов для руйнування корупційних схем, які на тлі введення квот були збудовані навколо державних підприємств – виробників сірчаної кислоти.