/ Фото: Getty Images
Минулого року кількість фальшивих гривневих банкнот, які були вилучені з обігу, становила 0,00025% від загальної кількості готівки, які перебували в обігу. Про це повідомили в Національному банку України. Оскільки абсолютних цифр Нацбанк не розголошує, ми вирішили підрахувати, про яку кількість фальшивих купюр і на яку суму йдеться. Як мінімум щоб зрозуміти, який шанс нарватися на фальшивку має середньостатистичний українець.
Станом на 1 січня 2019 року в обігу перебувало 2,95 млрд купюр на загальну суму 400,1 млрд грн. У Нацбанку підрахували, що на один мільйон справжніх банкнот торік припадало близько 2,5 шт. підробок. Це означає, що 2018 року було виявлено всього 7375 фальшивих гривневих банкнот. Здавалося б, не так вже й багато, шанс нарватися на фальшивку має всього один з 5 тисяч українців. Так вважають і в НБУ. "Ситуація з вилученням підроблених банкнот національної та іноземної валюти в Україні контрольована і не носить загрозливого характеру", – йдеться в повідомленні.
Небезпечні "п'ятисотки"
Однак якщо говорити про суму, на яку шахраї обдурили або намагалися обдурити українців, цифра виходить значніша. Здавалося б, 2,5 банкноти на мільйон штук – незначний відсоток. Але майже половина від цього числа – 46%, – за даними НБУ, були купюри номіналом в 500 грн. Це означає, що за рік таких фальшивих "п'ятисоток" було виявлено близько 3,4 тисячі на суму близько 1,7 млн грн.
Кожна четверта підроблена купюра (27% від виявлених) була номіналом 100 грн, це ще близько 200 тис. грн. На третьому місці за частотою виявлення були 50-гривневі купюри (15%), а на четвертому – "двохсотки" (всього 3%). Загалом же, виходить, шахраї намагалися обдурити українців на суму близько 2 200 000 грн
При цьому 2018 рік був відносно благополучним, з точки зору кількості фальшивок, порівняно з 2017-м. Тоді справжнім лихом стало підроблення 500-гривневих купюр. В НБУ повідомляли, що кількість підроблених "п'ятисоток" зросла вшестеро, порівняно з 2016 роком. За рік виявили 6426 таких фальшивок, а це 3,2 млн грн. Загальна ж сума вилучених за 2017 рік підроблених гривень перевищила 3 600 000 грн.
Це гроші, яких недорахувався хтось із українців або якісь компанії. Адже фальшиві гроші вилучаються без будь-якої компенсації.
Як можна отримати фальшиві гроші
За інформацією НБУ, найчастіше підроблені банкноти збувають через каси закладів швидкого харчування, торгівлі та на автозаправних станціях. 2017 року повідомлялося про випадки виявлення підробок в терміналах самообслуговування і банкоматах з функцією прийому грошей.
Приклади конкретних історій про виявлені 2018 року фальшивки можна знайти, наприклад, в Єдиному держреєстрі судових рішень.
Так, один шахрай намагався розплатитися фальшивками за покупку авто. З 17 стодоларових банкнот, якими він розплатився з продавцем, 16 були підробленими. Як покарання суд визначив йому... штраф в розмірі 850 грн. Ну, і зобов'язав повернути потерпілому фактично вкрадені гроші.
Інший "фальшивокупюрник" спробував розплатитися підробленими грошима за кросівки в магазині, третій – за горілку і курячі стегенця. Ще одна справа оповідає про те, що студент одного з аграрних технікумів знайшов біля сміттєвого бака папірець, схожий на 200 грн, на якій з обох сторін було написано: "Це не гроші, це приколи". Проте студент вирішив спочатку засунути цей "прикол" в термінал, перевіряючи, зарахує чи той 200 грн на його банківську картку. А коли не вийшло – спробував купити на ці "гроші" "Кока-колу" в одному з кіосків. Однак продавець, недовго думаючи, викликав поліцію. Підсумок – 5 років в'язниці. Щоправда, з огляду на юний вік цікавого студента і його щирого розкаяння виконання вироку відстрочили на 2 роки.
Але є і серйозніші історії. Наприклад, тільки минулого року була припинена діяльність шахраїв, які кілька років поспіль обманювали пенсіонерів. Представляючись працівниками служби соцзахисту, вони приходили до пенсіонерів і говорили, що "допомагають" обмінювати купюри старого зразка, які нібито виходять з обігу, на нові. В матеріалах справи фігурують близько 10 епізодів "успішного" обміну, під час яких шахраї вручили людям фальшивих грошей на суму близько 1,6 млн грн! Причому вони навіть не морочилися виготовленням підроблених купюр. Купували пачки "сувенірних грошей" – гривень, доларів, які зараз продаються практично повсюдно, – і щедро роздавали довірливим людям. На написи на кшталт "Не є платіжним засобом" люди похилого віку уваги, зазвичай, не звертали. Один з шахраїв засуджений на 6 років, другий – на рік.
Як бачимо, часто як фальшивки фігурують дешеві підробки, з написами "сувенір", "прикол" і іншими. Але разом з тим підробки 500-гривневих купюр бувають настільки високої якості, що Нацбанк був змушений навіть поширити повідомлення, як відрізнити фальшиві "п'ятисотки" від справжніх. У ньому говориться, що в підробках, виконаних поліграфічної печаткою, імітуються навіть водяні знаки, присутні флуоресцентні захисні стрічки і волокна, а також всі необхідні тиснення на папері.
А ось про кількість вилучених фальшивих доларів НБУ не повідомляє. Згадує тільки, що у вилучених минулого року підробках інвалюти превалювали долари (78% від числа вилучених підробок іноземної валюти). Ще виявлялися підроблені євро (17%), російські рублі (14%), швейцарські франки і англійські фунти стерлінгів (1%). Частіше за інших шахраї підробляють саме 100 доларів, 50 і 200 євро, 5000 російських рублів.
Разом з тим, за нашими спостереженнями, в матеріалах судових справ, пов'язаних з фальшивими грошима, "лже-долари" фігурують частіше, ніж підроблені гривні.
Безготівкові гривні крадуть частіше
А ось кількість випадків шахрайства з платіжними картками минулого року зросла. Як повідомляють в НБУ, якщо 2017 року на кожен мільйон гривень, заплачених або знятих за допомогою банківських карток, шахрайські операції становили 77 грн, то 2018-го – вже 92 грн.
У відсотках цей показник також мізерно малий – 0,0092% від обсягу всіх операцій з платіжними картами. Але, як повідомлялося раніше, 2018 року обсяг таких операцій становив 1 трлн 297 млрд грн. А це означає, що шахраї обікрали людей на 119 324 000 дол, які зберігалися на банківських картках.
Всього таких випадків 2018 року було зафіксовано 105 500, 2017-го – 77,6 тис. Середня сума однієї шахрайської операції з банківськими картами за останній рік зросла з 2100 до 2500 грн.
У НБУ повідомляють, що кожен другий випадок шахрайства становили платежі через інтернет. Щоб отримати доступ до банківської інформації своїх жертв, зловмисники вміло використовують прийоми соціальної інженерії (засновані на особливостях психології людей). Часто шахраї представляються співробітниками банків.
Щоб не стати жертвою такого роду обману, в НБУ рекомендують в жодному разі не повідомляти кому б то не було такі реквізити банківських карт, як термін її дії, код CVС2/CVV2 і PIN-код, а також пароль для входу в веб-банкінг і одноразові паролі, які приходять, наприклад, на телефон для додаткової аутентифікації.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, як шахраї навчилися обманювати продавців в інтернеті.