Фото: kmu.gov.ua
У цьому році українські бійці зможуть вступити до ВНЗ без здачі ЗНО, а на закупівлю підручників Кабмін виділив 180 млн грн, скоротивши фінансування уряду. Про це в щотижневому зверненні до українців "10 хвилин з прем'єр-міністром" розповів глава українського уряду Арсеній Яценюк. Цього разу темою розмови стала освіта: прем'єр розповів, що чекає українців після прийняття закону про освіту, що змінилося після прийняття закону про "вишку" і який рівень освіти в Україні в цілому. "Освіта — одна з найважливіших речей, необхідних для того, щоб наша країна стала сильною, а наші діти — добре заробляли і почувалися вільно в сьогоднішньому світі. Знання — це набагато дорожче, ніж нафта або газ", — заявив прем'єр на початку свого звернення. "Сегодня" виділила основні моменти промови прем'єра і розібралася, що чекає наших учнів і студентів.
Школи: обговорять закон
Однією з основних тем обігу на цей раз стала середня освіта. "Тут я повинен сказати відверто, що у нас дуже великі проблеми. Щойно закінчилося ЗНО: 10% наших дітей не здали тести з української мови, 25% наших дітей не здали тести з математики. Ще 70% дітей не відповіли на запитання, коли було підписано угоду про асоціацію з ЄС. Це означає, що в системі середньої освіти у нас є проблеми, які виникли не вчора, а десятки років тому", — розповів прем'єр. За його словами, у цьому році Кабмін додатково виділив 2,5 млрд грн на середню освіту. "Щойно прийнято рішення за рахунок скорочення витрат на Парламент і Кабмін, виділити 180 млн грн на купівлю підручників для наших дітей. Це 50% компенсації вартості підручника, решта 50% повинна виділити місцева влада. І я прошу органи місцевого самоврядування прийняти такі рішення", — сказав Яценюк. Ще одним важливим питанням прем'єр вважає кількість і якість самих шкіл. "Неприпустимо, коли в понад 400 школах по країні навчається менше 10 учнів, а в 1,5 тис. — менше 40. Яку якість освіти такий учень може отримати, якщо один вчитель викладає відразу 6 дисциплін — від фізкультури до англійської? Тому якість шкіл — завдання номер один для місцевої і центральної влади. Вчитель повинен добре заробляти, а в школі має бути Інтернет, класи повинні бути обладнані. Школа має відповідати високим стандартам, надавати знання, а не просто витрачати час учнів і бюджетні кошти. У наших інтересах прийняти рішення: чого ми хочемо, сотні неякісних шкіл чи сильну і якісну систему середньої освіти", — зазначає прем'єр.
Він також закликав школи офіційно публікувати всю фінансову звітність: на що йдуть бюджетні гроші і за що доплачують батьки. "Щоб не було так, що наші батьки двічі платять за те, що вже забезпечила держава. Кабмін вже розробив відповідний закон (закон про освіту. — Авт.), але ми не внесли його до парламенту за однієї причини — передали його на громадське обговорення. Шановні батьки і вчителі, прочитайте цей закон, нам потрібна ваша думка (знайти текст можна на сайті МОН. — Авт.). Ми хочемо, щоб цей закон об'єднав учня, вчителя і батьків. І щоб цей закон надавав якісну середню освіту, яка потім буде переходити у вищу", — звернувся прем'єр.
ВНЗ: права і робота
Другим об'ємним питанням стала вища освіта, закон про яку, нагадаємо, вже прийнятий і почав працювати. "Цей закон дає можливість побудувати систему вищої освіти за типом тієї, яка діє в Європі і США. Наприклад, автономія ВНЗ: тепер не міністерство диктує, які навчальні плани повинні бути в навчальному закладі, а університет має право визначити, за якими предметами і як навчати студентів. Фінансова автономія: виші можуть самостійно використовувати свої кошти. Додаткові правила й повноваження для студентів. Це все нова модель освіти, яка дає можливість сформувати якісні вузи", — пояснив прем'єр. Була порушена і тема якості вищої освіти. "Всім відомо, що низка навчальних закладів у нас просто друкує дипломи. Ми подолали перший етап, коли позбавили ліцензій 70 вузів. Наступним етапом ми переформатували систему держзамовлень: зараз кошти за держзамовленням, а це майже 18 млрд грн, йдуть тільки в ті виші, які за останні три роки продемонстрували високу якість освіти", — розповів Яценюк.
Звичайно, не обійшлося і без теми корупції. "Все це також еволюційний шлях, щоб очистити українську систему вищої освіти від псевдоакадемій, псевдоуніверситетів і професорів з трьома "ф". Одна з найбільших проблем у системі освіти — це корупція, хабарі за знання. Кожен третій студент в Україні відкрито визнає, що він давав хабар, щоправда, не так відкрито про це говорять викладачі. В країні немає реального механізму захисту прав учнів і студентів. Тому я ініціюю створення освітнього інституту омбудсмена, куди студент, учень або батьки, права яких порушені в освітньому процесі, може звернутися (прописано в рамковому проекті закону про освіту. — Авт.)", — каже прем'єр. Ще один момент — ринок праці.
"Ми не можемо навчати наперед безробітних юристів і економістів. Зв'язок між освітою та ринком праці — основа в плануванні системи всієї вищої освіти. Людина, яка вступає до ВНЗ, повинна знати, що професія, яку вона отримує, важлива для країни і економіки, і що у неї буде робота. Ця система планування здійснюється на наступні 10 років на базі служби зайнятості, МОН та Мінсоцполітики", — пообіцяв прем'єр.
Дитсадки: без податків та оренди
У розмові про освіту першою темою, яку підняв Яценюк, стало навчання для найменших. "Що потрібно для того, щоб наші діти мали хороші знання? Давайте почнемо, звичайно, з дошкільної освіти. На жаль, тільки половина українських дітей має можливість потрапити в дитячий сад. 20 тисяч місць за минулий рік ми створили для того, щоб українські діти змогли отримувати дошкільну освіту", — заявив прем'єр. Однак, за словами Яценюка, цього поки що недостатньо, тому уряд вживає інші кроки. "Ми прийняли закон, який дає можливість за спрощеною процедурою відкривати дитячі садки (приватні школи і дитячі сади звільнили від податку на нерухомість. — Авт.). Точно так само ми очікуємо голосування за закон, який зменшує орендну плату для приватних дитячих садків", — заявив Яценюк. Крім того, прем'єр нагадав про фінансування дошкільних навчальних закладів з місцевих бюджетів. "У місцевих бюджетах є кошти. Нагадаю, що їхні доходи зараз зросли на 40%. Не кабінети чиновників треба ремонтувати, а створювати додаткові місця для наших дітей у дитячих садках", — зазначив прем'єр-міністр. Дав Яценюк і невелику пораду батькам: "Зателефонуйте, будь ласка, своєму меру і місцевому депутату і нагадайте йому, що гроші є, а діти мають потребу в тому, щоб ці кошти йшли на дошкільну освіту", — підсумував він.
ВНЗ для переселенців і бійців
Не обійшов увагою прем'єр також теми нестабільної ситуації в країні та бойових дій на Сході, які порушили і сферу освіти. "Війна Росії проти України залишила сотні тисяч сімей без даху над головою, а дітей — без можливості здобувати освіту. Але вже сьогодні 60 тисяч діток (переселенців. — Авт.) отримують освіту в середніх школах в Україні; 5,5 тис. студентів навчаються у вищих навчальних закладах, а 18 вищих навчальних закладів, в яких працює 700 викладачів, евакуйовані. Ми дбаємо про цих людей", — заявив прем'єр. Нагадаємо: більшість таких вузів переїхали на підконтрольні Україні території Донецької і Луганської областей, але, наприклад, Донецький національний університет працює у Вінниці, а Донецький національний університет імені Туган-Барановського — у Кривому Розі. При цьому в ДонНУ пишаються, що після переїзду зберегли 70% викладачів і більше половини студентів.
Крім тих, що вже вчаться, прем'єр згадав і про мобілізованих. "У цьому році всі українські військові, які захищають незалежність України, зможуть вступити до ВНЗ не за результатами ЗНО, яке у них просто не було можливості здати, а просто — через іспити. Це дасть можливість отримати знання всім, хто цього бажає", — заявив прем'єр.
Наука: розвиток спільно з ЄС
Наостанок Яценюк розповів про інновації в науці та освіті, а також про важливість вивчення іноземних мов і співробітництво з Європейським Союзом. "Світ змінюється. І для того, щоб ти був конкурентоспроможним у цьому світі, ти повинен знати багато іноземних мов. Це ще одне джерело отримання нових знань. Саме тому я дав доручення збільшити кількість годин у середній школі на вивчення іноземних мов (на скільки — вирішать самі школи, в залежності від програм, коли ініціатива набуде чинності. — Авт.)", — заявив прем'єр.
"10 днів тому (15 липня. — Авт.) ми ратифікували угоду "Горизонт-2020" (велика програма ЄС з розвитку наукових досліджень. — Авт.). Ця угода робить українську науку частиною великого європейського простору. Тепер українські університети зможуть спільно з європейцями, використовуючи значні кошти європейських фондів, проводити наукові дослідження в сфері охорони здоров'я, екології, демографії, космосу і нанотехнологій. Українська наука отримала доступ до високих і якісних стандартів європейських знань, і нам треба цим скористатися. Ми маємо всі шанси стати сильною державою з якісними знаннями, але все залежить від нас", — зазначає прем'єр-міністр.