Голова Держгеонадр Роман Опімах: "Ми робимо революцію"

12 августа, 17:29

Инна Бабур Инна Бабур

"Найбільший попит у надрокористувачів на глину, пісок і воду"

Державна служба геології та надр (Держгеонадра) – головний розпорядник земних багатств України. Не секрет, що геологічна служба завжди була в центрі скандалів: чиновники відомства, яке відповідає за "роздачу" надр, багато років поспіль займалися підкилимним розподілом дозволів на видобуток корисних копалин. Особливо вражаючими були злочинні дії у секторі газовидобутку – доступ до родовищ отримували лише наближені до влади структури, пише "Главком". Дуже часто вони й не планували видобувати газ: отримували ліцензії з метою подальшого перепродажу. Такі ліцензії називали "сплячими". Держбюджет нічого не отримував, зате чиновники добре "гріли руки". В цей же час найпотужніша державна компанія "Укргазвидобування" не могла отримати доступ до нових родовищ. До відома: 2017 року був проведений лише один аукціон, 2018-го – також один.

Реклама

Отож відступати було вже нікуди.

Корінний перелом намітився у 2019 році – тоді під тиском західних партнерів, які лобіювали залучення в Україну потужних видобувних компаній, влада змушена була запустити аукціони з продажу спецдозволів на користування надрами через ProZorro. Єдиним критерієм перемоги стала ціна лоту, торги анонімні, процедуру погоджень значно спростили. Час покаже, чи стали аукціони чеснішими, хоча користь від них очевидна: практично виключена можливість зловживань з відсіюванням учасників торгів ще на стадії кваліфікації.

Наприкінці минулого року у Держгеонадра зайшла нова команда. І вже з початку 2020 року служба оголосила проведення п’яти аукціонів, на які було виставлено 46 лотів. За результатами чотирьох торгів продано 27 спеціальних дозволів на понад 135 млн грн. Загалом до кінця року планується залучити до бюджету мільярд гривень.

Сьогодні відомство готує пакет регуляторних актів, які удосконалять правила користування надрами та покращать інвестклімат у цьому секторі. В стадії розробки – новий Кодекс про надра, його мета – лібералізація обігу дозволів на розробку родовищ. Планується спрощення доступу до геологічної інформації, визначення переліку стратегічних та критичних копалин, перехід до оцінки запасів за міжнародними стандартами. На переконання нового керівництва Держгеонадр, впровадивши ці новації, вдасться суттєво знизити корупційні ризики, попередити появу нових "сплячих" спецдозволів.

Реклама

Треба також визнати, що сьогодні геологічна служба працює на базі, створеній ще за радянських часів. У проєкті нового Кодексу про надра запропоновано 1% рентних платежів надрокористувачів спрямовувати на розвиток геологічної галузі. Для розуміння: доходи бюджету від ренти в 2019 році – 40 млрд грн, але цього року вони значно скоротяться через падіння ціни газу.

Для налагодження ефективного діалогу із суб’єктами ринку з початку 2020 року Держгеонадра запустили консультаційний центр під назвою "Єдине вікно надрокористувача" – працівники служби вже надали понад 400 консультацій. Ефект: за останні півроку удвічі скоротилася кількість повернень документів заявникам на участь в аукціонах (у 2019 році 65% охочих взяти участь у торгах отримували відмову). Водночас електронні аукціони на Prozorro повністю виправдали себе – система демонструє конкурентну боротьбу інвесторів за право користування надрами.

З метою залучення інвестицій, Держгеонадра запустили онлайн-продукт "Інвестиційний атлас надрокористувача", у якому понад 150 перспективних ділянок для розробки корисних копалин по всій країні. Це нафтогазові поклади, вода, руди, бурштин, неметалеві корисні копалини. Інвестор може вибрати ділянку з переліку і винести її на електронний аукціон, або номінувати свою, подавши заяву. Перелік об’єктів постійно доповнюється, зокрема нині опрацьовуються ділянки надр з покладами графіту, літію, титану, золота.

З метою залучення інвестицій і спрощення ведення бізнесу, створено Єдиний центр обрахунку початкової ціни спецдозволів та вартості геологічної інформації, розроблено нову Методику їх обрахунку, яка найближчим часом має запрацювати за принципом онлайн-калькулятора. Планується також запуск електронного кабінету надрокористувача.

Водночас пандемія вносить свої корективи і в цей сектор. Вже четвертий раз зазнали краху оголошені Держгеонадра аукціони з продажу спецдозволів на перспективні нафтогазові ділянки. Охочих поборотися за право користування надрами нема. Причина – падіння цін на вуглеводні та економічне сповільнення через світову кризу.

Реклама

На початку 2020 року Держгеонадра підготували та запропонували ринку 24 нафтогазові ділянки, 9 з них навесні були виставлені на аукціон. Але інвестори не поспішають. Ділянки повторно були виставлені на електронні торги 6 серпня з дисконтом 50% попередньої вартості, але знову ніхто не прийшов.

Як у цій ситуації діяти Україні і чи не варто взагалі зупинити продаж ліцензій за умови глобальної кризи? Відповіді на ці питання "Главком" шукав у розмові з головою Державної служби геології та надр України Романом Опімахом.

Роман Опімах. Фото: novavlada.info

Роман Опімах. Фото: novavlada.info

Ціни на газ на початку літа опускалися до $100 за тисячу кубічних метрів, навіть нижче. Як це відобразилося на активності видобувних компаній, на інвестиціях і планах на майбутнє?

Реклама

Ціни на газ впали не лише в Україні, а й в усьому світі. Така тенденція негативно відобразилася на діяльності підприємств і на їхніх планах. Якщо подивитися на динаміку видобутку, то видно, що приватний сектор продовжує зростати другий рік поспіль – це тому, що в 2018 році був закладений гарний базис. Тоді через зміни в законодавстві були запроваджені стимулюючі податки для буріння нових газових свердловин. Але який буде видобуток наступного року – важко сказати. Сьогодні компанії ініціюють перегляд своїх програм: якщо були зобов’язання умовно пробурити певну кількість свердловин, то тепер ця кількість переноситься на наступний рік, а іноді й просто зменшується. Важливо розуміти, що це об’єктивні причини: в компаній немає грошей на реалізацію масштабних проєктів. Тепер інвестори вибирають найменш фінансово ризиковані проєкти.

Тобто менш ризиковані, менш капіталомісткі?

Так. До прикладу, якщо є три свердловини, то в першу чергу візьмуть ту, яка найменш ризикована. З іншого боку, такі виклики породжують й позитивні речі: щоб вижити, компанія намагається працювати більш ефективно із застосуванням передових технологій, мінімізації ризиків, підвищення ефективності управлінських і технологічних процесів.

Як відобразилось падіння ціни газу на роботі державної компанії "Укргазвидобування"?

Приватні компанії сповільнили темпи зростання, а от "Укргазвидобування" має негативну динаміку: видобуток падає. Основна причина – були переглянуті підходи до розвитку газовидобування в 2019 році (влітку 2019-го "Нафтогаз України" представив нову стратегію газовидобутку, суть якої зводилася до того, що "навіщо добувати, якщо можна імпортувати" – ред.).

Чи варто Україні через низькі ціни на газ у найближчій перспективі відновити видобуток вуглеводнів на старих свердловинах, адже для них діє нульова рента?

Так, у нас сьогодні є майже 3,5 тисячі старих свердловин – вони законсервовані або ліквідовані. Проте, є можливість невелику частину з них відновити – там будуть менш ризиковані роботи. Що для цього потрібно? Звичайно, краще було б запровадити якісь стимули, фіскальні, зокрема. І правильно ви кажете, там рента не сплачується, бо нема видобутку, тому бюджети нічого не втратять: або ця свердловина буде й надалі закрита, або ж із неї почнуть видобувати якийсь обсяг газу і сплачувати хоч і нижчу, але ренту. Підуть податки, створяться робочі місця, запрацює економічний мультиплікатор.

Яким структурам переважно належать ці свердловини?

Це надбання історичне – в переважній більшості колишні державні свердловини, які були пробурені, зокрема, у 80-х, а потім законсервовані. Їх власниками є різні компанії: і приватні, є свердловини, передані на баланс НАК "Надра України", є свердловини компаній "Укргазвидобування", "Укрнафти". Але їх розробником може бути лише той, хто має спецдозвіл. А спецдозвіл може отримати інший надрокористувач – спочатку він повинен вкласти кошти, а потім видобувати газ, який, згідно зі спецдозволом, належатиме йому, і, відповідно, він сплачуватиме ренту.

Чи вплинуть низькі ціни на газ на плани Держгеонадр з продажу спецдозволів на нафтогазові ділянки? Які очікування від запланованого повторного аукціону на родовища?

Низькі ціни, безперечно, вплинули на "успішність" вуглеводневих аукціонів. З грудня минулого року запрацював Інвестиційний атлас надрокористувача, який містить 24 перспективні нафтогазові об’єкти. Видобувні компанії можуть ініціювати їх продаж на аукціонах. Так, на початку березня компаніями було ініційовано вісім об’єктів. Ми їх виставили на аукціони – за процедурою проходить три місяці до перших торгів. Але за ці три місяці багато чого змінилося: утричі впали ціни на газ, розпочалася пандемія, тому, звичайно, зацікавленість, навіть з боку ініціаторів, суттєво впала. В результаті, на перші торги так ніхто і не прийшов.

Повторні торги мали проходити 6 серпня – теж немає у нас заявників. Це ще раз доводить: зараз ринок досить скрупульозно ставиться до вибору інвестиційних об’єктів і шукає максимально вигідне співвідношення якості та вартості.

Потенційні інвестори вважають, що визначені ціни за ці ділянки є високими. Повертаючись до якості, я не можу сказати, що це суперпривабливі об’єкти – ці ділянки вже вчетверте виставляються на аукціони і, починаючи з 2019 року, на них ніхто не приходить.

Фактично, держава нічого від цього не має, тому краще їх віддати власникам, які, крім права тимчасового використання надрами, візьмуть на себе зобов’язання реалізовувати програму робіт: проводити сейсмічні дослідження, ділитися цією інформацією з державою, здійснювати буріння свердловин, сплачувати рентні платежі до державного та місцевих бюджетів.

Подивимося ще на результати в 20-х числах серпня, коли ці ділянки вп’яте будуть виставлені на торги.

У пресі звинувачували Держгеонадра у штучному гальмуванні аукціонів, нібито блокується прийом заявок для того, щоб збити ціну, а потім віддати родовище в потрібні руки.

Насправді, ми не вправі блокувати прийом заяв. Заявки ми отримуємо письмово, і якщо ця ділянка є в Інвестиційному атласі, тобто вже підготовлена вся інформація, ми виставляємо її на аукціон. Якщо ж компанія номінує власний об’єкт, то це вимагає додаткової перевірки. Ніякого блокування тут точно немає, просто зараз спостерігається відсутність інтересу з боку ринку.

Очікуються дуже цікаві торги 31 серпня. Ми виставили одну вуглеводневу ділянку – Будищансько-Чутівську – і сподіваємося, що ці торги будуть успішними з першого разу. Адже там є запаси, є багато підтвердженої геологічної інформації: були пробурені свердловини, проведена розвідка. Є позитивна історія розробки ділянки в минулому. Тому очікуємо серйозний ажіотаж.

Ціна зросте порівняно із стартовою?

Стовідсотково! В ході торгів ціна на спецдозволи у 90% випадків зростає в середньому у 17 разів, крім ділянок надр з покладами вуглеводнів, що є досить капіталомісткими проєктами. Тобто глина, пісок, вода – всі ці корисні копалини торгуються з серйозним зростанням, і попит на них великий.

Чи варто очікувати зменшення доходів бюджету від продажу вуглеводневих ділянок через падіння ціни газу?

На сьогодні державний бюджет нічого не отримав, адже ті ділянки вчетверте висувалися на аукціон. Проте, в майбутньому ми очікуємо більш успішні торги.

Скільки коштів Держгеонадра виручили від продажу спецдозволів на аукціонах цього року? Які ваші очікування за підсумка всього 2020 року?

Станом на початок серпня Держгеонадра виставила на аукціони 47 ділянок. Загалом, успішно реалізовано 27 спецдозволів, 18 ще в режимі торгів. Всього бюджет отримає за 27 спецдозволів 135 млн грн. А реалізація решти ділянок, плюс ті пропозиції, які ми сьогодні підготували і надали в Міндовкілля на погодження, за нашими прогнозами забезпечить додатково щонайменше 800 млн грн. Тобто, загалом близько мільярда гривень від продажу спецдозволів на різні корисні копалини.

Як ви ставитеся до ініціатив видобувних компаній щодо зменшення ставок рентної плати за видобуток нафти і газу на період низьких цін?

Я ставлюся до таких пропозицій позитивно, це нормальне бажання підтримки з боку держави. Сектор нафти і газу – великий платник податків і суттєвий мультиплікатор: за підрахунками економістів, одна гривня, вкладена у видобуток нафти і газу, залучає 3,5 грн в економіку України. Адже в результаті освоєння родовищ у виробництві задіяна низка інших процесів.

Ми досліджували світовий досвід – реакція на кризу з цінами була досить зрозуміла. У видобувних країнах політика була зосереджена саме на необхідності надавати підтримку компаніям. Це відображалося в різних формах: зниження фіскального навантаження, зобов’язання викупу ресурсу за фіксованими державою цінами тощо. В нашому випадку, зрозуміло, що рентна ставка на видобуток нафти і газу – найвища в Європі. І коли ціна газу впала втричі, звичайно, цей тягар став суттєвим.

До стимулів, які не матимуть негативного впливу на бюджет, належить і відновлення законсервованих свердловин, а також стимулювання видобутку нетрадиційного газу (газ ущільнених порід). Це нова технологія, де використовується абсолютно інший підхід розробки таких покладів. Тому важливо, щоб компанія мала фіскальну підтримку подібних проєктів.

Чи є порозуміння з парламентом у питання зниження рентних платежів?

Вплив на бюджет, фіскальні надходження – не моя компетенція. Очевидно, якщо це новий об’єкт, то вплив на бюджет нульовий. Адже коли видобуток взагалі не відбувається, податки не сплачуються, і держава нічого не отримує. Якщо ж ми говоримо про стимулювання видобувних компаній – про зниження ренти на видобуток діючих свердловин, це вже інша історія. Потрібно прораховувати негативний і позитивний ефекти від перегляду ставок.

Чому держава ще не підписала угоди про розподіл продукції з компаніями, яких уряд визнав переможцями ще понад рік тому? В чому проблема і коли дедлайн?

Дедлайн з підписання восьми угод про розподіл продукції – 5 січня 2021 року. Процес ведення переговорів виявився досить складним з кількох причин. По-перше, угоди є досить масивними, це не 10 сторінок, а понад 200 по кожному з об’єктів. Кількість таких угод – вісім, спочатку їх було дев’ять, одна компанія відмовилася. По-друге, опрацювання угод потребує додаткових юридичних знань і супроводу з боку уряду, відповідних організаційних процесів. Життя вносить свої корективи: те, що ми думали зробити швидко, насправді затягнулося, виявилося досить складно знайти консенсус між державою та бізнесом. Сподіваюся, що цей процес буде завершений раніше, ніж 5 січня.

Уже минуло 20 років як був прийнятий закон, але жодної угоди про розподіл продукції так і не підписано…

Насправді, угоди про розподіл продукції вже були підписані зі світовими лідерами в галузі видобування вуглеводнів – Shell та Chevron, у 2013 році, але потім ці компанії пішли з України. Тобто позитивні прецеденти укладання таких угод є.


Транснаціональна компанія Royal Dutch Shellу у 2013 році підписала угоду про розподіл сланцевого газу на Юзівському родовищі в Харківській і Донецькій областях з українською компанією "Надра Юзівська". Shell почала розвідувальне буріння, але не змогла провести повноцінну розвідку родовища через воєнні дії на Донбасі.

Chevron у 2013 році підписала угоду про розподіл продукції з українською компанією "Надра Олеська" і мала намір укласти понад $10 млрд у розвідку та видобуток газу в Олеське родовище на заході України з метою видобутку сланцевого газу. Але у грудні 2014 року Chevron вирішила вийти з України та остаточно закрила своє представництво у 2015 році.


Ці компанії вже ніколи не повернуться в Україну?

Ніколи не кажіть "ніколи". Я не виключаю таку можливість у майбутньому, коли будуть успішними проєкти з компаніями, які уклали угоди про розподіл продукції, над яким зараз працюємо. Зокрема, одна з переможців – відома канадська нафтогазовидобувна компанія Vermilion Energy, яка представлена у понад 10 країнах світу. Тобто, в Україну приходять гідні компанії, готові взяти на себе геологічні ризики, інвестувати і видобувати український газ.

В тренде
Доллар и евро в Украине подешевели после стремительного роста

Майже відразу після призначення ви ініціювали вирішення проблеми "сплячих" ліцензій, планувався спеціальний закон, який ввів би принцип "використовуй або кидай". Що заважає втіленню цієї ідеї?

Я, мабуть, розпочну з того, що таке "сплячі" ліцензії, бо в юридичному сенсі такого терміну не існує. Всі ліцензії, які на сьогодні видані, розглядаються в межах тих програм і взятих зобов’язань, під якими підписалися надрокористувачі. Але є ділянки, де не ведеться видобуток багато років. Причин насправді дві.

Перша – це такі спецдозволи, які були придбані зі спекулятивними намірами, тобто їх взяли, щоб потім перепродати – там ніхто навіть не збирався проводити роботи.

Друга причина – пробурені компаніями свердловин з метою геологічного вивчення виявилися непродуктивними. До прикладу, є така компанія, яка пробурила п’ять вуглеводневих свердловин, і всі вони не дали комерційного результату. Тобто, не можна звинувачувати компанії в тому, що вони бездіяльні, адже вони виконали всі зобов’язання, відповідно до затвердженої програми робіт. Розробка корисних копалин – це ризикований бізнес.

Прикро, адже вартість буріння однієї нафтогазової свердловини в середньому – $10 млн?

Ціни різні, і залежать від глибини свердловини, регіону, вибраної технології буріння. Ціна коливається від $5 млн на заході України до $20 млн на сході. Вартість буріння вища $6 млн пов’язана, переважно, з геологією або з інфраструктурними моментами.

Також варто зважати на те, що, отримавши ліцензію на розвідку та розробку корисних копалин, надрокористувач не отримує право на землю. І часто виникає ситуація, коли надрокористувач не може знайти порозуміння із землевласником чи землекористувачем, який орендує цю землю, блокуючи доступ до надр.

Є речі, пов’язані виключно з бюрократичними моментами. Інколи не виходить отримати погодження роками. Для прикладу, для отримання гірничого відводу для розробки того чи іншого родовища потрібно було погодження облради. Але місцеві депутати не виносили це питання на розгляд, посилаючись на брак часу. В результаті, розробка не здійснюється. Тому ми за те, щоб прибрати погодження, які дублюються, законодавчо спростити регуляторне поле, зокрема, дозволити вільний обіг спецдозволів – дозволити їх продаж. Все має бути врегульовано на рівні закону.

Чи подані такі пропозиції в парламент?

Наразі таких пропозицій немає, вони обговорюються в різних інтерпретаціях з представниками Міндовкілля, народними обранцями, а також із учасниками ринку.

Також ефективним механізмом, вважаємо, буде введення плати за користування спецдозволом на ділянку, де не ведеться видобуток. Важливо, щоб підхід був зважений і передбачуваний, адже зміни не мають бути ретроспективними. Ми пропонуємо, щоб з 2021 року в надрокористувачів були певні зобов’язання щодо плати за спецдозвіл, якщо не здійснюється розробка. Попередні подібні ініціативи парламент не підтримав, адже всі досить обережно ставляться до додаткового фінансового навантаження на суб’єктів ринку.

Чи вдається повертати "сплячі" ліцензії через суди?

У Держгеонадрах є департамент геологічного контролю, який проводить планові або позапланові перевірки підприємств. Проте, з березня через карантин, діє мораторій на здійснення перевірок.

Коли під час перевірки було зафіксоване якесь порушення, виноситься припис надрокористувачу. Якщо він не усунув порушення протягом зазначеного часу, дія ліцензії призупиняється. В разі повторного виявлення порушення, тобто, якщо надрокористувач його не усунув, служба має право ініціювати анулювання спецдозволу в судовому порядку. Але в судах у нас справи, на жаль, не дуже втішні. У більшості випадків служба програє тяжби, які, до того ж, тривають роками. І це пов’язано не з тим, що ми неправомірно рекомендували анулювати спецдозвіл, а з тим, що в судах діють зовсім інші чинники, зокрема, очевидною є необхідність реформувати судову систему.

Назвіть відомі компанії, у яких найбільше "сплячих" ліцензій? Про які запаси ресурсів йдеться?

Зараз я не назву жодної компанії, в якої є "сплячі" ліцензії.

"Главкому" відомо, що були проблеми з ліцензіями у найпотужнішого монополіста "Нафтогаз України", хоча сьогодні це звичайний газовий трейдер.

Сьогодні у "Нафтогазу України" немає ліцензій.

Взагалі немає? А в компанії "Укргазвидобування"?

Дуже багато.

"Сплячих"?

Ні, "Укргазвидобування" володіє понад 200 ліцензіями. Є багато об’єктів, які знаходяться на етапі геологорозвідки. Знову ж таки "сплячі" ліцензії потрібно аналізувати. Якщо там відбувалося буріння і воно було неуспішним, ніхто не може звинувачувати надрокористувача, що він нічого не робив. Якщо у нього протягом перших 3–4 років є зобов’язання провести додаткові геологічні дослідження, зробити сейсмічні роботи, то він їх робить. У результаті, він має захистити запаси в Державній комісії із запасів корисних копалин, потім зробити проєкт розробки родовища, після чого починати бурити перші свердловини.

А є компанії, яким видані спецдозволи наприкінці 90-х або на початку 2000-х, але видобутку і досі немає. Тому для запобігання появи "сплячих" ліцензій потрібно вводити універсальний податок, який не буде персоналізований і буде застосовуватися для всіх, без винятку. І це важливо. У підприємств будуть зобов’язання, які з кожним роком будуть лише зростати. З нашого боку ініціативи були озвучені. Ми наразі шукаємо підтримки.

Підтримки з боку кого?

З боку парламенту, уряду. Тобто, якщо така ініціатива буде сприйнята, якщо про неї почує бізнес і пересічний українець, тоді, сподіваюся, вона запрацює найближчим часом.

Днями Міхеїл Саакашвілі заявив, що Рада реформ разом з Держгеонадрами готують новий закон про надрокористування. Відомо, що однією зі складових цієї реформи буде запровадження можливості розстрочки оплати спецдозволів. Для чого це потрібно і що це дасть?

У нас дійсно ведеться робота з офісом "Простих рішень" Міхеїла Саакашвілі. Є низка цікавих новел, швидких змін до законодавства з метою підвищення ефективності роботи надрокористувачів. Це покращить привабливість ринку, спростить багато процесів.

Наприклад, якщо вартість спецдозволу буде перевищувати 25 млн грн, то надрокористувач зможе спочатку сплатити 50% цієї вартості, а решту частинами протягом 3-4 років з урахуванням індексації цих витрат. Звичайно, такий підхід буде стимулювати надрокористувача швидше проводити роботи. Це нормальна і цікава ідея, яку також підтримує група народних депутатів, з якими ми обов’язково будемо обговорювати наші напрацювання.

Також в рамках цієї реформи планується спрощення процедур для малого надрокористування. Про що саме йде мова і що ці зміни дадуть державі?

Є чітке розуміння того, що корисні копалини місцевого значення, зокрема пісок, піщано-гравійна суміш в гірських річках тощо можуть розроблятися більш ефективно. Але вони не розробляються тільки тому, що процедура отримання погоджень є досить складною. До прикладу, для отримання спецдозволу вам, умовно з полонини, потрібно їхати в Київ, і не один раз, щоб оформити всі документи.

Крім організаційних моментів – подача заяви на участь в аукціоні через електронний кабінет надрокористувача – паралельно ми плануємо дещо спростити. Наприклад, якщо ви – власник землі до 25 гектарів, то можете отримати спецдозвіл на розробку місцевої корисної копалини без аукціону, бо інший суб’єкт діяльності на вашу землю не прийде. Це ж логічно. Або ж він купить вашу землю, щоб розробляти надра.

Інший приклад – піщано-гравійна суміш у малих та гірських річках. Ми цього року були свідками великої повені та її негативних наслідків. На глибоке переконання експертів, наслідки були б значно меншими, коли б русла річок були розчищені. Вода бігла б прямо, а не розбивала береги через те, що посередині річки є насипи. Отже, там потрібно проводити очисні роботи, але в переважної більшості громад на це немає грошей. Здійснюючи очисні роботи, ви отримуєте піщано-гравійну суміш, хай і не великі обсяги – насип до одного метра – звичайно, розкопуючи максимум до рівня води. Тобто можна досить сміливо вирішити це питання, дозволивши місцевим громадам самим вирішувати, де саме ці місця, обирати компанії які, будуть робити ці очисні роботи, паралельно вони отримуватимуть сировину, яку потім зможуть реалізовувати без отримання якихось дозвільних документів та звернень у Київ.

До кінця року Держгеонадра планують реалізувати ще 150 спецдозволів і поповнити бюджет майже на мільярд. Проте, у пресі з’явилася інформація про ризики затримки з підписанням договорів продажу спецдозволів через позицію Міндовкілля. Дійсно виникли проблеми?

У нас накопичилося вже майже 200 пакетів-заяв на придбання спецдозволів або на проведення аукціонів. Згідно з чинною процедурою, перед оголошенням аукціонів служба має погодити заплановані до продажу ділянки з Міндовкілля. Починаючи з травня, ми направляємо ці пакети в міністерство, але були об’єктивні обставини, зумовлені, зокрема, його реорганізацією. Зараз все нормально, міністерство функціонує, є штатний розпис, люди переводяться в штат і починають оперативно переглядати підготовлені до аукціонів документи. Ми очікуємо, що найближчим часом пакети з позитивною резолюцією повернуться до служби і ми розпочнемо аукціони. Я не бачу тут якогось злого наміру, лише певні перешкоди, які виникли в процесі реорганізації міністерства.

Нещодавно ви анонсували можливий аукціон з продажу спецдозволу на видобуток золота? Чи були раніше подібні аукціони і скільки держава може отримати від продажу ліцензії?

Жодного аукціону з продажу ділянок на розробку золота не було, я таких випадків не пам’ятаю за всю історію України. Станом на сьогодні є номінована ділянка надрокористувачем. Об’єкт розташований у Дніпропетровській області. Ми чекаємо погодження Міндовкілля, і як тільки його отримаємо, виставимо ділянку на аукціон.

Зараз ми готуємо ще кілька потенційних ділянок, рудопроявів, де є ресурси золота, до виставлення на аукціон. Але це не запаси, а потенційні ресурси, де є ознаки золота.

А Мужіївське родовище?

Там є спецдозвіл. І це єдине родовище з покладами золота в Україні, що розробляється.

Зараз, до речі, дуже цікава динаміка, ціни на світовому ринку золота зросли і сягнули абсолютного максимуму за останніх дев’ять років. Тому ми очікуємо, що може бути ажіотаж на ділянки.

А можуть розроблятися і суміжні корисні копалини під час видобування золота?

Можуть бути і суміжні. Проведення геологічних робіт пов’язане з досить серйозним фінансуванням – потрібно вкласти щонайменше 3 млрд грн лише на першому підготовчому етапі. І надрокористувач має бути готовим їх втратити. Адже це реальність великого надрокористування. Також проведення робіт пов’язане з екологічно-чутливими речами, що вимагає використання досить серйозного обладнання і технологій для того, щоб уберегти населення і довкілля від негативних наслідків.

Саакашвілі також говорив про перспективи видобутку рідкоземельних металів. Коли завершиться підготовка до аукціону нових ділянок мінеральної сировини таких, як титан, золото, графіт?

Перспективи в розробці рідкоземельних металів в України досить серйозні, зокрема, нині видобуваються титанові руди. У нас є кілька ділянок, які можуть бути виставлені на аукціони.

Також є цікаві ділянки літію із серйозними запасами у Кіровоградській і Донецькій областях. Їх теж можна виставити на аукціон, але потрібно провести досить ґрунтовну підготовчу роботу і промоцію цих об’єктів, щоб в результаті ми отримали компанію, яка зможе розробляти такі об’єкти.

Цікавий елемент графіт, який ми теж найближчим часом виставимо в Інвестиційний атлас надрокористувача.

Тобто, таких об’єктів, як рідкоземельні метали, у нас потенційно понад 10. Ми будемо поступово готувати їх. Я думаю, перша хвиля буде готова протягом наступного місяця. Підготовчий процес вже триває досить давно, та нелегко зібрати всю необхідну інформацію. Друга хвиля – проведення додаткових робіт з рудопроявами. Це об’єкти, які мають потенціал для геологічного вивчення та розробки. За підтримки наших геологічних підприємств ми можемо підготувати кілька десятків таких об’єктів, щоб потім їх додати до Інвестиційного атласу. Якщо будуть зацікавлені, ми будемо виставляти їх на аукціон.

На 16 вересня анонсовані аукціони щодо трьох ділянок для видобутку бурштину. Який очікуєте попит на них?

Ці три ділянки виставлені на торги за новою процедурою, яка передбачена прийнятим парламентарями в грудні законом щодо вдосконалення законодавства про видобуток бурштину та інших корисних копалин. Це ініціатива президента, підтримана урядом і парламентом. За новою процедурою на ділянку до 10 гектарів надається спецдозвіл на розвідку і видобуток. Стартова ціна фіксована і становить 34 тис. грн за 1 га (2 тис. неоподаткованих прожиткових мінімумів громадян). Закон передбачає підвищену відповідальність за незаконний видобуток бурштину та обов’язкову рекультивацію земель після завершення робіт надрокористувачем.

Минулого місяця вперше відбулися торги за новою процедурою. Не очікувано ціна на ділянку в Рівненській області зросла в десятки разів: з 333 тис грн до 12,6 млн грн. Такий ажіотаж виявився сюрпризом для нас усіх. Три ділянки, торги щодо яких пройдуть у вересні, теж запропоновані суб’єктами ринку і знаходяться у Рівненській області. Будемо спостерігати, як пройдуть ці торги.

Наразі у нас є ще понад 52 ділянки, підготовлені службою разом з держадміністраціями Рівненщини, Житомирщини і Волині. Наразі пакети документів знаходяться на погодженні в Міндовкіля. Як тільки нам дадуть добро, ми відразу ж запропонуємо їх інвесторам.

Подпишись на наш telegram

Только самое важное и интересное

Подписаться

Реклама

Читайте Segodnya.ua в Google News

Реклама

Новости партнеров

Загрузка...

Новости партнеров

Загрузка...
загрузка...

Мы обновили правила сбора и хранения персональных данных

Вы можете ознакомиться c изменениямы в политике конфиденциальности. Нажимая накнопку «Принять» или продолжая пользоваться сайтом, вы соглашаетесь с обновленными правилами и даете разрешение на использование файлов cookie.

Принять