/ Фото: Pixabay
Таку думку висловив доктор юридичних наук, професор Ужгородського національного університету Михайло Савчин у колонці для видання "Цензор.Нет", присвяченій запланованому на 15 вересня розгляду Конституційним Судом України подання про конституційність Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Нагадаємо, Закон "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантує повернення вкладникам збанкрутілих банків вкладів у межах 200 000 грн, передбачає продаж активів таких банків для розрахунків з рештою їхніх клієнтів тощо. Зокрема, за цим законом очікують гарантованих виплат вкладники банку "Аркада", визнаного неплатоспроможним 25 серпня 2020 р. У разі визнання закону неконституційним це може призвести до колапсу банківської системи України. Виграють від скасування цього закону лише колишні власники, керівники збанкрутілих банків та пов’язані з ними особи, які свого часу вивели кошти і ухиляються від повернення боргів кредиторам.
З поданням про конституційність закону до КСУ звернувся Верховний Суд України ще у 2015 р. за позовом щодо банку "Таврика", який на сьогодні вже ліквідовано. З 2016 року КСУ його не розглядав, однак у червні 2020 року поновив розгляд – за "дивним" збігом, незабаром після того, як Верховна Рада ухвалила так званий "антиколомойський" закон, яким унеможливлюється повернення виведених з ринку банків (у тому числі виведених через націоналізацію) колишнім власникам.
Щодо суті подання, то, як зауважив в ефірі радіо "Новое время" доктор юридичних наук, голова КСУ в 2018-2019 роках, професор, член-кореспондент НАПрНУ, суддя Європейського суду з прав людини ad hoc Станіслав Шевчук, який у 2015 р. був суддею-доповідачем у цій справі, до нього є чимало зауважень. Зокрема, в поданні ВСУ йдеться про визнання неконституційним всього закону про систему гарантування вкладів, хоча в самому поданні обґрунтовується неконституційність лише декількох статей. Відтак, Колегія суддів КСУ у 2015 р. подання відхилила, однак Велика Палата КСУ все ж взяла його до розгляду.
За словами доктора юридичних наук, професора Ужгородського національного університету Михайла Савчина, закон може бути визнаний повністю неконституційним у разі порушення конституційної процедури або невідповідності його конституційним цінностям і принципам, зокрема людській гідності, свободі, верховенству права. Але закон про систему гарантування був ухвалений з дотриманням усіх норм і головне – він дає громадянам гарантії захисту їхніх коштів. Крім того, за 5 років, відколи почався розгляд закону, до нього було внесено більше десятка змін, тобто, по суті, КСУ розглядає вже не той закон, щодо якого надійшло подання 5 років тому.
Ще одним із ключових зауважень в поданні виступає теза про потенційне порушення принципу поділу влади. Однак, за оцінкою фахівців з конституційного права, принцип розподілу влад та система взаємних стримувань та противаг між ними не відкидають можливості утворення незалежних державних органів та визнання за ними певного рівню автономної компетенції, наголошують експерти.